ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД 1097. Учасниками князівського снему в Любечі (Чернігово-Сіверська земля) були вел. кн. київ. Святополк Ізяславич, переяслав. кн. Володимир Мономах, черніг. кн. Олег Святославич, смоленський кн. Давид Святославич, волин. кн. Давид Ігорович і теребовльський кн. Василько Ростиславич. Князі ухвалили припинити усобиці, що ослаблюють д-ву і ро-
Пам’ятник 900-річчю Любецького з’їзду князів, встановлений у м. Любеч на Замковій горі. 1997.
376 ЛЮБЕЦЬКИЙ
блять її здобиччю половецьких ханів (див. Половці), й закріпили за собою батьківські землі («хай кожний тримає отчину свою»). Останнє, однак, не було проголошенням «отчинного» принципу успадкування столів. Сусп-во і його верхівка, як і раніше, віддавали перевагу традиційному порядкові успадкування княжінь за родовим старійшинством, коли княжий стіл діставався старшому в роді. На практиці це означало передання княжого столу від старшого брата до того з молодших його братів, який був наступним за ним за часом народження (див. «Лествичный» порядок заміщення княжих столів на Русі). Одразу по завершенні Л.з. його рішення були порушені. Давид Ігорович, намагаючись відібрати Теребовльське князівство у Василька Ростиславича, полонив і осліпив останнього. На Русі спалахнула феод. війна за володіння Василька Ростиславича і його брата, перемишльського кн. Володара Ростиславича (Василькові й Володарові вдалося відстояти свої землі). Літ.: Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі. Ма-
теріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. Чернігів, 1997. М.Ф. Котляр.
Любецький СвятоАнтоніївський монастир. Вхід до Антонієвої печери. Фото початку 21 ст.
Любеч. «Кам’яниця Полуботка». Малюнок О. Сластьона. Кінець 19 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД 1097» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
