ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС — умовна назва одного з найбільш ранніх із відомих нині укр. літописів 17 ст. Виявлений на поч. 1830-х рр. істориком Д.Зубрицьким в архіві Ставропігійського інституту у Львові. Був розміщений у рукописній книзі, упорядкованій з різних документів у 1-й пол. 17 ст. колиш. студентом Замойської академії Михайлом Гунашевським. У цій книзі літопис був поданий під назвою «Ісписаніє літом от рождества Христова року... і по нім ідущих». Тоді ж Я.Половецький виготовив кілька його копій. Уперше одна з копій (нині вважається недосконалою) була опубл. М.Погодіним у Москві 1839. Літопис має невеликий обсяг, хронологічно обіймає період від 1498 до 1649. Початкові записи в ньому здійснені за ін. джерелами, зокрема за «De origine et rebus gestis polonorum, libri XXX» («Про походження і справи польського народу, 30 книг») М.Кромера, уперше виданим 1555 в Базелі лат. мовою. Перша частина літопису (1498—1591) подана у формі хронологічного ряду років з короткими повідомленнями про події навпроти деяких з них. У другій частині (1592—1618) — пропусків (років без подій) значно менше, а про кожну із зазначених подій міститься більш докладна інформація. У третій частині (1619— 49) — майже за всіма роками дається досить широкий опис подій (імовірно, автор був їх сучасником). Особливо багато уваги тут приділено висвітленню Федоровича повстання 1630, знищенню козаками під проводом І.Сулими 1635 Кодацької фортеці, Павлюка повстанню 1637 та козац. повстанню 1638 під кер-вом Я.Острянина й Д.Гуні і початку національної революції 1648—1676. Літопис вважається пам’яткою української мови. Найбільш повне видання літопису з наук. коментарями здійснено 1971 О.Бевзом. Дж.: Національна бібліотека ім. В.Вернадського, Інститут рукопису. Рукопис № 206(27) у збірці рукописів кол. Університету св. Володимира. Ісписаніє літом от рождества Христова року... і по нім ідущих (Львівський літопис); Львовская русская летопись. «Русский исторический сборник, издаваемый обществом истории и древностей российских»,
Львівський історичний музей. Відділи історії другої половини 19—20 ст. Площа Ринок, 4 (Чорна кам’яниця).
1839, т. 3, кн. 3; Львовская летопись. «Науковий сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-русской матицы», 1867; Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. К., 1971; Те саме. Web: http://izbornyk.org.ua/ostrog/ostr.htm. А.Б. Гречило.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»