ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848 — збройний виступ міських низів і студентської молоді Львова в листопаді 1848. Відбувся на ґрунті зіткнення інтересів монархічного табору, що намагався зберегти недоторканними свої позиції, і ліберально-демократ. сил, зацікавлених у здобутті більшого впливу в сусп. житті. Повстання було інспіроване в умовах контрнаступу проурядових сил в Австрійс. імперії (див. Революції 1848—1849 в Європі) прибулими до Галичини з еміграції представниками Демократичного товариства польського (В.Гельтман, П.Дараш, М.Домагальський). Відмовившись від співробітництва з польс. Центральною радою народовою, прихильницею легальних методів боротьби за здобуття національно-територіальної автономії Галичини в рамках Австрійс. д-ви, вони розгорнули активну пропаганду серед місь-
ких низів і нац. гвардії, зокрема студентського «Академічного легіону», висунули гасло негайних радикальних політ. змін. Після Жовтневого повстання 1848 у Відні серед міських низів Львова почали поширюватися заклики наслідувати приклад віденських повстанців. 1 листопада австрійські урядові війська застосували зброю проти натовпу, і це стало поштовхом до повстання. Протягом ночі на вулицях, що оточували площу Ринок, було споруджено 23 барикади. Весь центр міста опинився в руках повсталих робітників і ремісників, озброєних рушницями, косами, сокирами, шаблями. До повстанців приєдналася частина нац. гвардії, зокрема студенти «Академічного легіону». Уранці 2 листопада між повстанцями й урядовими військами відбувалися збройні сутички. Помірковане кер-во Центр. ради народової, нац. гвардії та т. зв. к-ту громад. безпеки намагалося стримати активність повстанців і вступило в переговори з головнокомандуючим австрійс. військами в краї ген. В.Гаммерштайном. Проте переговори тривали недовго. О 10 годині ранку 2 листопада за наказом ген. В.Гаммерштайна почався артилер. обстріл міста, було вбито 55 і поранено 75 осіб, згоріли будинок Львів. ун-ту (нині Львівський національний університет; при цьому загинула б-ка), Старий театр, Тех. академія, міська ратуша. О 12 годині 30 хвилин делегація повноважних представників міста підписала акт капітуляції. 3 листопада в місті було оголошено надзвичайний стан. Кількасот учасників повстання віддано до військ. суду, нац. гвардію розпущено, заборонено будь-які збори, діяльність політ. т-в, закрито періодичні видання, крім урядових. На думку істориків, поразка повстання так само, як і повстань у Кракові, Празі (нині Чехія), Відні, наблизила тимчасову реставрацію абсолютистського режиму в Австрії. Разом з тим, повстання продемонструвало готовність певних політ. сил відстоювати демократ. шлях сусп. розвитку, а його невдача стала для багатьох політиків уроком, що майбутнє нації, реалізація її державницьких устремлінь мають
349 ЛЬВІВСЬКЕ
Видавничий знак (марка) Львівського братства. Початок 17 ст.
Печатка Львівського братства. 1591. Прорис.
350 ЛЬВІВСЬКЕ
вирішуватися не на вуличних барикадах, а шляхом тривалої «органічної праці» (польс. політикум у Галичині результативно скористався набутим досвідом, це дало йому змогу підготувати ґрунт для відродження нац. державності 1918). Літ.: Левицький Ю. 1 і 2 падолиста 1848 р. у Львові. «ЗНТШ», 1898, т. 25; Стеблій Ф.І. Перші робітничі барикади на вулицях Львова. «УІЖ», 1968, № 11; Франко І. Задушні дні у Львові 1848 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 46, кн. 1. К., 1985; Довідник з історії України, т. 2. К., 1995. Ф.І. Стеблій.
Будинок товариства «Просвіта» у м. Львів. 1938.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
