ЛУЦЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК. Створений як Держ. історико-культ. заповідник згідно з постановою РМ УРСР від 26 березня 1985 за № 130 на базі пам’яток 14—19 ст. в істор. центрі Луцька. Займає 48,5 га і налічує 58 пам’яток історії та к-ри (19 — нац. значення), в т. ч.: Верхній замок, Окольний замок, монастирі: єзуїтів, шариток (сестер милосердя), бригіток, домініканців; церкви: Покровську та Хрестовоздвиженську; синагогу; житлові будинки 16— 19 ст., зокрема, будинок, де мешкала родина Лесі Українки, а також худож. музей у будинку колиш. суд. канцелярії у Верхньому замку. Гол. архітектор проекту заповідника — канд. арх-ри Б.Колосок. Верхній замок (13 ст.) розташов. на невисокому пагорбі між. р. Стир (притока Прип’яті, бас. Дніпра) та її рукавом Глушець на пд.-сх. околиці істор. ядра Луцька. Свого часу був однією з могутніх фортець Волині. Будувався з кінця 13 до 16 ст. на місці давньорус. дерев’яних укріплень, знищених за наказом монгол. хана Бурундая. Наприкінці 13 — на
«З’їзд європейських монархів у Луцьку 1429». Картина роботи художника Р. Мячкавічуса. 1935.
поч. 14 ст. — мурований у стилі романо-готичної арх-ри. У серед. 16 ст. після перебудови набув рис ренесансу (див. Відродження). У 1970—77 реставрований (архітектори М.Говденко та О.Годованюк). У плані має форму, наближену до трикутника (відповідає природному рельєфу ділянки). На замковому подвір’ї розташовані шляхетський будинок (кін. 18 ст.) та будинок єпископа (поч. 19 ст.). Оборонні мури оточують замкове подвір’я по периметру. Товщина їх сягає 2,6—3,0 м. До складу оборонних споруд входять також башти — В’їзна, Стирова (Свидригайлова), Владича. В’їзна башта (нині вона стала своєрідним символом Луцька) розташов. у зх. куті замку (звернений у бік міста). З оборонними мурами сполучається крученими сходами, влаштованими в товщі пн. та пд. стін. Під час її реставрації збережено нашарування 15— 16 ст. Стирова башта розміщена у пд.-сх. частині замку, зверненій у бік р. Стир. У ході досліджень підвального ярусу башти та його фундаментів, проведених 1978, встановлено, що башту побудовано на залишках давнішої споруди, вимуруваної з блоків вапняку. Реставровано зі збереженням добудов 15—16 ст. Владича башта підсилювала пд.-зх. ріг оборонних мурів. Вона також зазнала перебудов. Її реставровано у гаданих первинних формах: завершено зубцями й увінчано чотиригранним наметом із флюгером. Комплекс Бернардинського монастиря (див. Бернардинці) належить до найвизначніших архіт. витворів доби бароко в Україні. Розташов. при колиш. в’їзді в місто на пагорбі над долиною р. Стир. Фундаменти його мають форму підкови (закладені 1720) й були призначені для оборони шляху, що вів до міської фортеці. Просторова композиція ком-
Луцьк. Петропавлівський кафедральний костьол. Скульптура св. апостола Петра. Фото початку 21 ст.
плексу утворена цілісним півколом двоповерхових цегляних будівель келій (1752—55), вони оточують осн. домінанту — об’єм костьолу. Для ансамблів монастирів цей тип композиції є рідкісним. Він тяжіє до палацової арх-ри. 1737 був закладений фундамент під первинний проект костьолу, 1754 його розібрали й почали зводити костьол за ін. проектом — єзуїтського архіт. П.Гіжицького — у стилі пізнього бароко (буд-во завершили 1789). План костьолу наближений до плану церкви Іль-Джезу в Римі. Осн. відмінності зумовлені влаштуванням переходу до келій. Від 2-ої пол. 18 — серед. 19 ст. біля комплексу Бернардинського монастиря почала формуватися навколишня міська забудова. 1877—79 під кер-вом архіт. К.Раструханова костьол перебудовано на правосл. собор (Троїцький кафедральний собор): над перехрестям нав розмістили баню, над нартексом — дзвіницю з внесенням елементів класицистичного декору. 1905 інтер’єр собору розписаний олійним живописом чеським майстром Ф.Параляком та худож. Л.Спаським. Вхід на територію собору 1904 прикрашено мурованою брамою з деко-
ративними кованими гратами. У внутр. дворі комплексу збереглися поховання 19 ст. Від Окольного замку 15 ст. збереглася оборонна башта князів Чорторийських. На ділянці оборонного муру цього замку в центр. частині міста 1616—42 звели костьол єзуїтів з колегіумом (відомий в літературі як Петропавлівський). Він став домінантою у містобудівній структурі. У його створенні брали участь архітектори Дж.Бріано, Б.Моллі, В.Глазович, П.Гіжицький, А.Агорн, М.Соболевський, Ф.Гродзицький, Ю.Уминський. Разом із проектом костьолу архіт. Б.Моллі розробив проект колегіуму. Споруди прикрашалися скульптурними, живописними, пластичними (ліпнина) творами художників М.Климковича, П.Вишинського, Т.Конича (Кунце), Й.Прехтля, К.Вільяні, Ф.Смуглевича, В.Герсона та ін. Костьол та келії разом з Бернардинським монастирем і Верхнім замком занесені до Держ. реєстру нац. культ. надбання як пам’ятники арх-ри та монументального мист-ва. До складу об’єктів культурної спадщини Луцького заповідника увійшли також будівлі, які свого часу займали монастирі й церкви різних вірувань. У палаці, розташов. на частині території Окольного замку, розміщувався монастир бригіток (1624). Монастир василіан, заснований 1624, був частиною комплексу Хрестовоздвиженського братства (див. також Луцьке братство). Від монастиря домініканців, заснованого 1390 (див. Луцький домініканський монастир), збереглися келії 18 ст. Монастирю шариток 18—19 ст. належав комплекс будівель у Старому місті, поблизу замка Любарта (див. Любарт). Тут працювали школа та богадільня (за участю сестер-шариток). 1864 монастир закрито. В одній із його будов деякий час функціонувало Дворянське уч-ще, а з серед. — кінця 19 ст. комплекс монастиря відомий під назвою «Академія наук». В одній зі споруд оборонного кільця Окольного замку згодом було влаштовано синагогу під назвою «Малий замок» (кін. 14 — 1-ша пол. 15 ст.).
До складу заповідника віднесено також будівлі Хрестовоздвиженської церкви (1619—1888; належала до комплексу споруд Хрестовоздвиженського братства) та Свято-Покровської церкви 15 ст. (одна з найстаріших споруд Луцька; у Національному художньому музеї України в Києві з цієї церкви зберігається ікона «Волинська Богоматір» 13—14 ст.).
315 ЛУЦЬКИЙ
У складі заповідника діють Музей історії сільс. госп-ва Волині, а також розташований у замку Музей дзвонів. На території Л.і.-к.з. також знаходяться Худож. музей та Музей волин. ікони — єдиний подібного профілю в Україні, який представляє самобутню волин. школу іконопису; серед понад 1,5 тис. експонатів його колекції є унікальна памятка візант. мист-ва 11—12 ст. — Холмська чудотворна ікона Божої Матері. Заповідник підпорядкований Волин. обласній держ. адміністрації. Літ.: Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР,
Луцьк. СвятоТроїцький собор. Фото початку 21 ст.
Луцьк. Петропавлівський кафедральний костьол. Фото початку 21 ст.
316 ЛУЦЬКИЙ
т. 2. К., 1985; Колосок Б.В., Якубюк А.М. Луцький історико-культурний заповідник. К., 1987; Тимофієнко В.І. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. К., 1999; Годованюк О.М., Колосок Б.В. Волинська обл. Бернардинський монастир. Верхній замок. Костел та колегіум єзуїтів. В кн.: Пам’ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру Національного культурного надбання. К., 2000; Вечерський В.В. Спадщина містобудування України. Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. К., 2003; Колосок Б.В. Православні святині Луцька. К., 2003; Його ж. Римо-католицькі святині Луцька. К., 2004; Історикокультурні заповідники України: Довідкове видання. К., 2007. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУЦЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
