ЛУКОМСЬКИЙ Георгій Крискентійович (14(02).03.1884—05.03. 1952) — мистецтвознавець, архітектор, художник. Н. в м. Калуга (нині місто в РФ), у сім’ї інженера. Навч. в приватних мистецьких школах у м. Казань (нині місто РФ). Першу вищу освіту здобув у Петерб. ін-ті цивільних інженерів. 1907—13 навч. у моск. студії К.Юона. У цей час також подорожував по країнах Зх.
Лукомський Г.К. «Старинная архитектура Галиции». Петроград, 1915. Титульний аркуш. Художник Г. Нарбут.
Європи, деякий час мандрував по Україні, зробив численні замальовки. Друкуватись почав 1908. 1912 оприлюднив працю «Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация». 1915 закінчив петерб. Академію мист-в і отримав звання художника-архітектора. Цього ж року опублікував, зокрема, дослідження «Галиция в ее старине». Співпрацював з журналами «Старые годы», «Зодчий», «Столица и усадьба», «Аполлон». Відомий своїм негативним ставленням до стилів модерну і раціоналізму. Підкреслено обстоював погляди аристократичного сусп-ва, критикував усе, що було пов’язане з нар. к-рою, зокрема твори В.Кричевського, І.Якубовича, Ф.Шумова, К.Жукова, П.Фетисова. Альтернативним напрямом вважав укр. бароко, розробив кілька проектів у формах цього стилю (не були реалізовані). Сприяв сусп. зацікавленню спадщиною укр. бароко, це спрямувало розвиток необарокових тенденцій у творах О.Литвиненка, Д.Дяченка, П.Альошина та ін. Значна кількість його праць стосується історії укр. архри доби класицизму і ампіру. 1917 надрукував книгу «Старинные усадьбы Харьковской губернии» (ч. 1). Усі його твори з укр. архри мають супровід з майстерно виконаними малюнками автора. Відомі його критичні виступи проти сучасної йому забудови Києва та ін. міст. 1918 переїхав до Києва. Став головою архіт. відділу при Всеукр. к-тові охорони пам’яток історії та старовини. Провів наук. реєстрацію багатьох будинків міста. 1919 брав участь в організації Київ. музею зх. та сх. мист-ва (див. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків). Невдовзі потому через Крим емігрував у Константинополь. У 1920-х рр. замешкав у Парижі (Франція). Друкувався в емігрантських виданнях «Жар-птица», «Накануне», «Последние новости», а також мистецьких журналах «Apollo», «The Studio», «Emporium». Деякі з його метеріалів побачили світ у СРСР, зокрема у виданнях «Среди коллекционеров», «Жизнь искусства», «Красная панорама». Від 1940 жив у Лондоні (Велика Британія). По завершен-
ні Другої світової війни часто приїздив у Францію. П. у м. Ніцца (Франція). Тв.: По поводу имени «Украинский стиль». «Искусство в Южной России», 1913, № 7—8; Художник и революция. Берлин, 1923; Vicenza. Vicenza. Париж, 1923; Russisches Porzellan, Berlin, 1924; Russische Baukunst. Berlin, 1924; Задачи русского искусства за пределами СССР, Париж, 1925; L’art dans le Russie des Soviets. Париж, 1925; Музей Ханенко, Париж, 1925; Andrea Palladio. Париж, 1927; Jacques Vignole, Париж. 1927; Les Russes. Париж, 1929; Kiev, la ville sainte de Russie. Париж, 1929; Les Sangallo. Париж, 1934; History of Modern Russian Painting. 1840—1940. Лондон, 1940; Charles Cameron, Лондон. 1943; The Jewish Art in European Synagogues. Лондон, 1947. Літ.: Словник художників України. К., 1973; Ясиевич В.Е. Архитектура Украины на рубеже XIX—XX веков. К., 1988; Кобак А.В., Северюхин Д.Я. Материалы к биографии Г.К. Лукомского. В кн.: Анциферовские чтения. Л., 1989; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997; Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. К., 1999; Чепелик В. Український архітектурний модерн. К., 2000. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лукомський Георгій Крискентійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
