ЛУКАШ з Нового Міста (лат. Lucas de Nova Civitate Ruthenus; р. н. невід. — бл. 1542) — мислитель-гуманіст, філософ, педагог. Н. в м-ку Нове Місто (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в Краківському університеті (1513—15), згодом викладав там як бакалавр (від 1517) і доцент філософії (від 1521), потім — як магістр вільних мист-в. 1521 зустрічався з віденським гуманістом У.Фабрі з Торнберга. 1523 видав для студентів ун-ту підручник з епістолографії (гуманісти доби Відродження розглядали цей предмет — уміння писати листи — не тільки як мист-во, а і як дієвий засіб боротьби за соціальні права). Мав безпосередні та опосередковані зв’язки з нім. та польс. гуманістами, зокрема з Конрадом Цельтісом, Станіславом з Ловіча (нині м. в Польщі), Яном Урсином. Свій підручник із епістолографії написав, маючи за взірець твори цих авторів. До підручника додав власноруч складений панегірик ректорові Краківського ун-ту і землякові Станіславу Білому. Пізніше мешкав у Любліні (нині місто в Польщі), підтримував контакти з краківським академічним середовищем. Очевидно, відвідував гуманістичний гурток
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУКАШ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
