ЛУКАСЕВИЧ Євмен (26.12.1871 —20.12.1929) — громад. діяч, видавець, дипломат. Н. в м-ку Біла Чортківського округу Галичини (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.). Деякий час навч. у Львові та Відні. Здобув мед. освіту в Цюрихському ун-ті (Швейцарія). 1905 у Харкові отримав підтвердження чинності в Російській імперії свого диплома про лікарську освіту. Відтоді став жити у Києві, працював терапевтом та епідеміологом. Був членом Українського наукового товариства. 1917 на 1-му Крайовому лікарсько-санітарному з’їзді обраний заст. голови Всеукр. спілки укр. лікарів і редактором ж. «Українські медичні вісті» (засновник видання — О.Корчак-Чепурківський). У квітні 1918 на установчому з’їзді Укр. Червоного Хреста обраний його співголовою (разом з Б.Матюшенком і В.Наливайком). Деякий час був дир. Департаменту охорони здоров’я УНР. Наприкінці 1918 — на поч. 1919 очолював надзвичайну дипломатичну місію Української Держави (згодом — Української Народної Республіки) у Берні (Швейцарія), доклав чимало зусиль для визнання України країнами Антанти. У 1920-х рр. — міністр закордонних справ Державного центру УНР на еміграції. Жив у Варшаві, займався приватною лікарською справою. Одночасно співпрацював з газ. «Українська трибуна» (друкувалася у Варшаві з 1921), розробляв укр. мед. термінологію. 1926 вийшов друком складений ним «Анатомічний словник».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУКАСЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
