ЛУКА ЖИДЯТА (Жирята), Лука Новгородський (р. н. невід. — 15.10.1059) — реліг. діяч, проповідник. Був одним із книжників кн. Ярослава Мудрого. 1036 кн. Ярослав Мудрий віддав Новгородське князівство своєму синові Володимиру (1020—1052) і своєю волею (усупереч традиції призначати на вищі реліг. посади греків) поставив єпископом Новгородським Л.Ж. За часів єпископства Л.Ж. у Новгороді Великому було збудовано (1051) Софійський собор, а також створено Остромирове Євангеліє. Після смерті кн. Ярослава Мудрого (1054) Л.Ж. був засуджений митрополитом Київським Єфремом на «монастирське сидіння» у Києві. Три роки (до 1057) відбував «покарання». П. у дорозі, повертаючись з Києва. Із творів Л.Ж. збереглося лише «Повчання до братії» (знайдене й опубл. 1815 Р.Тимковським). На думку дослідників, «Повчання…» є однією з найдавніших пам’яток вітчизн. етичної думки і першим зразком провідницької літератури.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУКА ЖИДЯТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
