ЛОХВИЦЬКИЙ Кіндрат Андрійович (1770—23(11).09.1849) — археолог, пам’яткознавець, музейний діяч. Після того, як залишився сиротою, був узятий на виховання професором історії та словесності Х.Чеботарьовим (1746—1815; від 1804 — ректор Моск. ун-ту). 1790—1823 служив у держ. установах Російської імперії: спочатку — в Експедиції держ. рахунків, потім — в Адміралтейській і Військ. колегіях. 1816 мав чин статського радника. Після виходу у відставку з 1824 жив у Києві, започаткував систематичні археол. дослідження в істор. частині міста, атрибуцію, вивчення і збереження знайдених матеріалів. Досліджував залишки Десятинної церкви (1824), Золотих воріт (1832), Ірининської церкви й невід. храму, який вважав Іллінською церквою (1833), некрополь поряд з Ірининською церквою, спостерігав за роботами з укріплення та консервації Золотих воріт. Вів щоденники розкопок (збереглися записи 1832—33). Укомплектував першу збірку археол. матеріалів про особливості буд-ва і арх-ри столиці Київської Русі, про розвиток ремесел і побут її мешканців. Передав ці матеріали київ. Ун-ту св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) в день його
відкриття, а також подарував йому власну колекцію мінералів. Від 1834 — чиновник з особливих доручень при київ. військ., подільському і волин. генералгубернаторові. Брав участь в екон. житті Києва, в організації боротьби з епідемією холери. 1835—37 — член першого в місті наук. істор. т-ва — Тимчасового к-ту для дослідження старожитностей у Києві. Став фундатором і першим зав. музею київ. старожитностей при Київ. ун-ті (1836—37; це була перша музейна установа в Києві). П. у м. Київ. Дж.: Державний архів Києва, ф. 299, оп. 1, спр. 1, 3, 6; Державний архів Київської області, ф. 2, оп. 2, спр. 6496; Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 707, оп. 3, спр. 113; Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України, ф. II, спр. 22 941, 22 943, 22 953. Літ.: Евгений. О древностях, найденных в Киеве. «Записки и труды Общества истории и древностей российских», 1826, ч. 3; Музей древностей: Записка проф. В.Б. Антоновича. В кн.: Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета св. Владимира (1834—1884). К., 1884; Федорова Л. Перший музей Києва. «Київська старовина», 1992, № 3; Дневник Кондрата Лохвицкого. В кн.: Киевский альбом. Исторический альманах, вип. 2. К., 2002; Ананьева Т. «Журналы и дела» Кондрата Лохвицкого: testis classicus в мифологическом пространстве. В кн.: Там само, вип. 3. К., 2004; Вип. 6. K., 2009; Кондрат Лохвицкий. Журналы и дела по раскрытиям древностей в Киеве. Там само, вип. 5. К., 2007; Вип. 6. K., 2009. Л.Д. Федорова.
279 ЛОХВИЦЯ
План старого міста Києва з описом розкритих старожитностей, складений К.А. Лохвицьким. Позначені Золоті ворота, церква св. Ірини, Воздвиженська та Десятинна церкви, кладовище Дірова могила. 11 серпня 1834.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОХВИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
