ЛОТ[ЦЬКИЙ Антін Львович (псевдоніми і криптоніми — А.Бей, А.Вільшенко, Лотан, Тото-Долото, Самособою не Руданський, А.Л., Л.А. та ін.; 13.01.1881—28.05.1949) — письменник, педагог, історик, видавець, перекладач. Н. в с. Вільховець (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.). Син галицького педагога і письменника Л.Лотоцького (1850—1926). Закінчив Бережанську укр. г-зію та філос. ф-т Львів. ун-ту. Ще під час навчання в г-зії видавав гумористичний журнал. Як письменник дебютував книжками «Цвіти з поля» (1907), «Ведмедівська попівна» (1909), «Триліси» (1910). Від 1911 разом зі своїм приятелем М.Венгжиним (1883— 1960; літ. псевдонім — М.УгринБезгрішний) почав учителювати в новоствореній (1909—10) Рогатинській г-зії (її директором у той час був М.Галущинський). Став там одним з ініціаторів заснування т-ва «Молода Січ» (створене 1912/13 навч. року). Продовжував займатися літ. працею. У «Звідомленні дирекції Рогатинської г-зії за 1913/14 н. р.» опублікував статтю «Тарас Шевченко в німецьких перекладах». Після початку Першої світової війни разом з ін. педагогами й учнями старших класів г-зії добровільно вступив до Легіону Українських січових стрільців. Від 1916 — секретар «Пресової квартири» УСС, ред. її видань («Вісник “Пресової Квартири” УСС», «Самопал», «Червона Калина»). Написав тексти кількох стрілец. пісень («Гімн Коша», «Стрілецька Січ» — 1916). Брав участь у поході Української Галицької армії на Наддніпрянську Україну (лютий—жовтень 1918). 1919 — співробітник газ. «Нова рада». Співпрацював з львів. журналами і вид-вом «Світ дитини» (1919—39; публікував там свої вірші, оповідання, а також переклади з польс. та італ. мов), газ. «Свобода» (США, 1920—38). Від 1920 викладав у Снятинській г-зії. 1922 повернувся до Рогатина. Деякий час працював у г-зії, а потім (з 1923) зосередився на літ. та видавничій діяльності. Разом з М.Угрином-Безгрішним видавав (1923—24) ж. «Рогатинець» (розмістив на його сторінках багато власних і написаних у співавтор-
стві зі своїм товаришем матеріалів під псевдонімом МУБАЛ — початкові літери імен та прізвищ М.Угрина-Безгрішного й Антіна Л.), а також заснував 2 вид-ва — одне для дорослих («Журавлі»), а друге для дітей («Сині дзвіночки»). 1934—39 опублікував, зокрема, «Історію України для дітей» (у 4-х книгах), «Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову», «Три побратими», «На світанку», «Козак Байда», «Княжа Галиця», «Отрок князя Романа», «Роксолана: Історичні оповідання з XVI ст.», «Від Ля Плати по Анди: Землеписне оповідання»; «Колосся Божої Матері: Марійські легенди», «Пригоди Ромка Помка», «Було колись на Україні» (у 5-ти книгах), «Золоті ворота», «Сім чудів світу». Разом з М.Угриним-Безгрішним підготував і видав підручник «Коротка граматика української літературної мови» (1936, 2-ге вид. — 1938). У роки Другої світової війни в Українському видавництві (Краків—Львів) була надрукована його книга «Княжа слава» (1942). По завершенні війни мешкав у Львові. 18 квітня 1946 став членом Львів. орг-ції Спілки письменників України. Проте його творчість в УРСР поступово стала замовчуватися. Останні роки життя перебував у інтернаті для львів. інтелігенції. Книжки Л. ілюстрували П.Андрусів, Я.Гніздовський, Л.Перфецький, М.Фартух. П. у м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Повернення його творчості до читачів в Україні розпочалося 1991. Тоді було перевидано збірки його істор. оповідань «Княжа слава», «Хрест над Дніпром», повість «Кужіль і меч», «Історія України для дітей». Ім’я Л. носить г-зія в м. Снятин і вулиця, на якій вона розташована. Бібліогр.: Бібліографічний покажчик основних видань творів А.Лотоцького, підготовлений М.Морозом. В кн.: Лотоцький А. Княжа слава. Львів, 1991. Тв.: Тарас Шевченко в німецьких перекладах. В кн.: Звідомлення дирекції Рогатинської гімназії за 1913/14 н. р. Рогатин, 1914; Борці за церкву: Життєписні оповідання, ч. 1—2. Львів, 1930; Українська гімназія Рідної школи в Рогатині: Історичний нарис з приводу 25-ліття гімназії. Рогатин, 1934; Історія України для дітей,
т. 1—4. Львів, 1934; 1938 (доповнене вид.); Вінніпег, 1966, 1978; Львів, 1990, 1992; Івано-Франківськ, 1991, 1993; З культурної праці усусів. В кн.: Календар Просвіти на 1936 р. Львів, 1936; Козак Байда: Історичні оповідання про основника Запорізької Січі. Львів, 1936; Вінніпег, 1947; Коротка граматика української мови. Рогатин, 1936 (у співавт.); Роксолана: Історичні оповідання з ХVI ст. Львів, 1936; Як дійсно було з проводом Пресової квартири УСС? «Літопис Червоної Калини», 1937, № 4; Княжа слава: Історичні оповідання. Краків—Львів, 1942; Вінніпег, 1963; К., 1991; Львів, 1991; Нью-Йорк, 1991; Кужіль і меч (1927): Історичні повісті для юнацтва. Львів, 1991; Хрест над Дніпром: Історичні оповіді про прийняття віри Христової на Україні. К., 1991; Вірші. В кн.: Стрілецька Голгофа. Львів, 1992; Левада Пречистої: легенди для дітей молодшого віку. Львів, 1993. Літ.: Якимович Б. Антін Лотоцький: Життєвий і творчий шлях. В кн.: Лотоцький А. Княжа слава. Львів, 1991; Суходуб З. Ім’я, повернене народу. «Дзвін», 1992, № 3—4; Юсип Д. «...І час каміння збирати». «Дзвін», 1994, № 7; Малик Я. Лотоцький Антін Львович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 2. Львів, 1995; Брін Ю.З. Про книгу А.Лотоцького «Історія України». «УІЖ», 1995, № 1; Якимович Б. Антін Лотоцький і Микола Угрин-Безгрішний: у вирі змагань за Українську державу. В кн.: Рогатинська земля: історія і сучасність. Рогатин—Львів. 1995; Анталовський В. Підручник пишеться для народу. «УІЖ», 1997, № 6; Полєк В. та ін. Відомі педагоги Прикарпаття: Біографічний довідник, т. 1. Івано-Франківськ, 1997; Качкан В. «А зорі червоні — від стрілецької крові» (Ціхи до життя Антона Лотоцького). В кн.: Качкан В. Хай святиться ім’я твоє: Українознавство та пресологія (ХIХ — I половина ХХ ст.). Львів, 1998; Мала фотоенциклопедія Українських січових стрільців. Львів, 2004; Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: Розповіді про життя і творчість. Тернопіль, 2006; Морозюк В. Пом’яник—2. Івано-Франківськ, 2006; Якимович Б.З., Кузик С. Антін Лотоцький — син Опільського краю. «Шлях перемоги», 2006, 1 лютого; Дудник Н. Маловідомі сторінки життя і діяльності А.Лотоцького. «Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка», вип. 25 (Івано-Франківськ), 2008. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лотоцький Антін Львович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
