ЛОБИСЕВИЧ Опанас Кирилович (1732—1805) — письменник, один з піонерів укр. літ. відродження, попередник І.Котляревського в жанрі травестії. Н. в м-ку Погар на Чернігівщині (нині с-ще міськ. типу Брянської обл., РФ) в козац. родині (див. Лобисевичі). 1747—52 навч. в Київ. академії (див. Києво-Могилянська академія), 1754—60 — в ун-ті при Петерб. АН. Від 1761 працював перекладачем гетьмана К.Розумовського, 1765—67 був нач. його канцелярії, подорожував з ним по європ. країнах. Бл. 1776 в чині полковника вийшов у відставку й оселився на Новгород-Сіверщині, обіймав посади новгород-сіверського повітового (1783) і губернського (1785—87) маршалка. Став одним з лідерів Новгород-Сіверського гуртка автономістів (1780—90; його члени обстоювали автономію Гетьманщини). Літ. діяльність почав 1759 рос. перекладами з лат. і франц. мов (зокрема «Слово президента де Монтеск’є», «Описание пещеры бога сна Овидиевых превращений»), публікував їх у петерб. журналах «Трудолюбивая пчела» та «Всяка всячина». Перед 1794 переробив укр. мовою в бурлескно-травестійному стилі Вергілієві еклоги (з «Буколік») — «Вергилиевы пастухи в малороссийский кобеняк переодетые» і надіслав рукопис своєму вчителеві — архієпископу Мстиславському, Оршанському, і Могильовському Георгієві (Кониському; твір не зберігся). У листі до останнього від 30 вересня 1794 запевняв, що почав писати укр. мовою свідомо «для чести нации, матери нашей всегда у себя природою и ученостью великих людей имевших», зауважував, що «запах думок», висловлених рідною мовою
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОБИСЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
