ЛІТРА (від давньогрец. лЯфсб) — 1) давньогрец. міра ваги (= 219,7 г); 2) осн. одиниця ваги (= 327,45 г) у Візантії (прирівнювалася до рим. лібри). Згадується в Біблії. На землях, що нині є територією України, відома з часів Київської Русі. Вживалася в договорах вел. князів київ. Олега (911) та Ігоря (945) з Візантією. На укр. землях у складі Речі Посполитої в 16—18 ст. Л. називали пакунок шовку або пакунок золотої пряжі вагою бл. 240 г. Літ.: Черепнин Л. Русская метрология. М., 1944; Каменцева Е.И., Устюгов Н.В. Русская метрология. М., 1975; Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии ХI—ХIХ вв. М., 1975; Торгівля на Україні ХIV — середини ХVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990. Н.О. Герасименко.
відчуження між людьми. Саме так розумів значимість Л. в житті людей М.Гоголь, він писав, що, «коли суспільство ще до кінця не розпалося, коли люди ще не дихають повною непримиренною ненавистю одне до одного, то заповітна причина цьому ... — Божественна літургія, яка нагадує людині про святу небесну любов до брата». Первісно слово «літургія» (від грец. лЭйфот — громадський — та Эсгон — справа) вживалося для означення будь-якої громад. служби в християн. церкві, згодом — лише для іменування служби, присвяченої таїнству Євхаристії. Відповідником слова «літургія» у вузькому значенні в Римо-катол. церкві є слово «меса» (лат. — missa, італ. — messa). В укр. нар. мові синонімом «літургії» є «обідня» (походить від слова «обід» і вказує на ту обставину, що в укр. церкві Л. відбувається перед обідом, або під час обіду). У перші роки християнства ритуал таїнства Євхаристії здійснювався не в час денного богослужіння, а надвечір за спільною вечерею.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІТРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
