ЛІСОВСЬКИЙ Микола Федорович (1802 чи 1803, за ін. даними, 1799 — п. 18(06) або 19(07).01. 1844) — декабрист, військовик, репресований, підприємець. З родини дрібного поміщика Полтавської губернії, чиновника Федора Лісовського, та його дружини Явдохи (Євдокії). 1811—15 навч. в Кременчуцькому нар. учщі. 1 квітня (20 березня) 1815 в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград) вступив до Пензенського піх. полку підпрапорщиком. Од 13 (1) січня 1816 — портупейпрапорщик, з 11 лютого (30 січ-
226 ЛІСОВСЬКИЙ
Р.А. Лісовський.
ня) 1819 — прапорщик, від 5 травня (23 квітня) 1820 — підпоручик, з 16 (4) травня 1823 — поручик. Служив у 8-й піх. д-зії на Волині. Улітку 1825 під час перебування на Ліщинському табірному зборі 3-го піх. корпусу рос. 2-ї армії в с. Млинищі (нині село Житомир. р-ну Житомир. обл.) був залучений П.Громницьким до Товариства з’єднаних слов’ян. На поч. 1826 заарештований, 20 (8) лютого ув’язнений на гауптвахті Гол. штабу в Санкт-Петербурзі, наступної доби переміщений до Петропавловської фортеці. Згідно з рішенням Верховного кримінального суду покараний за 7-м розрядом висунутого йому звинувачення («знав про умисел на царевбивство, належав до таємного товариства зі знанням мети й знав про підготовку до заколоту») на 4 роки каторги, цей вирок імп. Микола I конфірмував, одразу зменшивши термін покарання наполовину, а потім, указом від 22 серпня 1826 (за ст. ст.), скоротив до року (з подальшим примусовим виселенням). 19 (7) лютого 1827 відправлений етапом у Сибір, 16 (4) квітня замкнений у Читинському острозі, там утримувався до квітня 1828. Потім переведений до м. Туруханськ Єнісейської губ. (нині місто Красноярського краю РФ), прибув туди 2 липня (20 червня) 1828. Від 1831 разом з І.Аврамовим займався комерцією, торгував рибою, хлібом тощо. 1833 одружився з Платонідою Петровою, донькою тамтешнього протоієрея. Мав з нею доньку Надію, синів Володимира й Олексія. Після смерті І.Аврамова опікувався його дітьми. Став довіреною особою місцевого відкупщика. Раптово помер за загадкових обставин під час подорожі нижньою течією р. Єнісей, на розі Толстий Нос (поблизу заполярного архіпелагу Бреховських островів). Похований у с-щі Толстий Нос. Удові 1855 було дозволено виїхати до Києва. Долею родини Л. тривало переймався С.Волконський. Літ.: Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925; Декабристы на поселении: Из архива Якушкиных. М., 1926; Нечкина М.В. Общество соединенных славян. М.—Л., 1927; Владимиров Е. Декабристы в Заполярье
(Лисовский, Аврамов, Шаховской, Бобрищев-Пушкин, Кривцов). «Советская Арктика», 1939, № 1; Малютина А. Декабристы в енисейской ссылке. «Енисей», 1954, кн. 13; Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1—2. М., 1955; Восстание декабристов: Документы, т. 13. М., 1975; Декабристы: Биографический справочник. М., 1988; Павлов Ю.П., Воробьев В.И. Декабристы в Сибири (справочные материалы). В кн.: Сибирь и декабристы, вып. 5. Иркутск, 1988. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лісовський Микола Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
