ЛІМЕС (лат. limes — межа) — система різноманітних прикордонних укріплень Рим. імперії (див. Рим Стародавній). Це були стратегічні військ. шляхи, а також загороджувальні вали, рови, вартові вежі, палісади, малі та великі кастеллі (фортеці), що охоронялись легіонерами. Рештки цих споруд збереглися до нашої доби, ними є, зокрема, Адріанів і Антонінів вали у Великій Британії та Верхньогерм. Л. у Німеччині. Найближчим до земель, що нині є територією України, був Нижньо-Дунайський Л., на підступах до нього римляни використовували як свої форпости оборонні системи античних держав Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський). Літ.: Momigliano A., Mann J.C. Limes. В кн.: Oxford Classical Dictionary. Oxford, 1970; Baatz D. Der romische Limes. Berlin, 1974; Bujskich S. Zum Limes in nordlichen Schwarzmeerraum. «Bonner Jahrbucher», nr. 1994. С.Б. Буйських.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІМЕС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
