19.04.1687) — швед. держ. діяч, дипломат, посол Швеції до України, Молдавського князівства, Кримського ханату. Походив із дворянського роду, гол. маєтністю якого був Гальштадт. Здобув добру освіту, служив камергером швед. короля Карла Х Густава, супроводжував останнього у військ. поході проти Речі Посполитої (1655—57). У квітні 1657 (після невдалої місії в Україну Г.Велінга) Карл Х Густав послав його до Б.Хмельницького з метою укладення шведсько-укр. союзу проти Речі Посполитої та Рос. д-ви. Із королів. ставки на берегах Вісли в м. Завихост (Польща) Л. вирушив разом з Данилом Олівебергом (Калугером), пізніше до них долучився трансильванський посол Ф.Шебеші (див. Шебеші Франца дипломатична місія 1657). На поч. червня цього ж року вони вели переговори з молдов. господарем Г.Стефаном, потім вирушили в Україну. 22 (12) червня прибули до Чигирина. Тривалі переговори завершилися укладенням союзу, Л. погодився на вимогу Б.Хмельницького щодо кордонів Укр. козац. д-ви, котрі мали охоплювати як усі етнічні укр. землі, так і Пд. Білорусь. Українсько-шведський договір було підписано в Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський) 16 (6) жовтня 1657 (вже після смерті Б.Хмельницького). До Швеції посол зміг дістатися в квітні 1658. На той час розпалася антипольс. коаліція, ішли польсько-укр. та польсько-швед. мирні переговори, розпочиналася українсько-рос. війна 1658— 59. У зв’язку з цими обставинами договір не набув чинності. Л. написав кілька дипломатичних послань і реляцій, ґрунтовно висвітлив у них хід шведсько-укр. переговорів, політ. ситуацію в Гетьманщині в останній рік гетьманату Б.Хмельницького і перший рік гетьманату І.Виговського, описав двір гетьмана, занотував важливі деталі побуту тощо. Від 1673 обіймав посаду губернатора однієї зі швед. провінцій, з 1685 — президента Комерц-колегії, 1686 став канцлером Лундського ун-ту. Літ.: Архив Юго-Западной России, т. 6, ч. 3. К., 1908. Я.Д. Ісаєвич, Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІЛІЄКРОНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
