ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА — одна з археологічних культур 4 тис. до н. е. На думку фахівців, є одним із наймасштабніших явищ Пн. та Центр. Європи. Її ареал визначається від пд. Швеції до волин. земель в Україні. Сформувалася на основі кількох археол. к-р, зокрема полгарської, лендельської (див. Лендель) та галицької. На теренах України — на Галичині й Волині (сх. ареал розповсюдження к-ри) — виявлено до 50-ти поселень (найбільш досліджені Зимне, Малі Грибовичі, Тростянець, Лежниця, Винники). У більшості з них переважає висока топографія на мисах. Є,
Лійчастого посуду культура. Кераміка.
однак, і поселення на схилах і на берегах річок. Відомі також поселення, укріплені валами й ровами. Забудова складалася з наземних жител із заглибленою частиною. Плетені стіни обмащували глиною. Заглиблені частини мали іноді обпалене дно, імовірно, для зберігання зерна. У житлах знайдено округлі глинобитні печі на дерев’яному каркасі. Госп-во було комплексним, землеробсько-скотарським, орним. На одній зі знайдених посудин — зображення чотириколісного воза, є знахідки глиняних моделей колісного транспорту. Посуд — ліпний, з домішками піску й шамоту в глиняному тісті та з підлощеною поверхнею. Характерною особливістю посудин є лійчасте оформлення вінець, саме це і дало назву к-рі. Розтрубні вінця та плічка декоровані заглибленим візерунком (насічки, лунки, відбитки зубчастого штампу та мотузки). Переважають ялинкові композиції, валики на шийці, наліпи у вигляді літер «Μ» та «Λ». Виробів з міді небагато, а їхній асортимент обмежений пласкими клиноподібними сокирами та прикрасами. Гол. матеріалом для виготовлення знарядь праці були кремінь і камінь (вкладні серпів на довгих платівках, вістря, проколки, свердла, клинцеві сокири, долота, вістря до стріл). Знайдено мотики з кістки та рогу.
Поховальний ритуал різноманітний — відомі як підкурганні, так і ґрунтові поховання, більша кількість з них — випростані, менша — із застосуванням обряду кремації. Пам’ятки Л.п.к. синхронізуються з періодом завершення розвинутого трипілля (С-I; див. Трипільська культура). Імпортні трипільський посуд та жін. статуетки знайдено на базових поселеннях Л.п.к., а лійчастий посуд — серед матеріалів трипільських поселень. Носії Л.п.к. поступово витіснили трипільців з Верхньої Наддністрянщини. Літ.: Захарук Ю.Н. Поселение культуры воронковидных сосудов на Волыни. «Краткие сообщения Института истории материальной культуры АН СССР», 1957, вып. 67; Смішко М.Ю., Пелещишин М.А. Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області. «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 1962, вип. 4; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990. О.Г. Корвін-Піотровський, Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
