ЛИЗОГУБ Дмитро Андрійович (10.08(29.07).1849—22(10).08.1879) — революціонер-народник, один з організаторів політ. тероризму в Російській імперії. Н. на Чернігівщині в родині багатих землевласників, які належали до роду Лизогубів. Брат Ф.Лизогуба. 1865—68 навч. в коледжі Монпельє (Франція). Після повернення на Батьківщину здав екзамени за курс г-зії в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ) і поступив до Петерб. ун-ту. 1874 покинув навчання і включився в революц. боротьбу. У Києві ввійшов до гуртка Л.Дейча та І.Фесенка. Восени 1876 став одним з організаторів таємного т-ва «Земля і воля». Наприкінці 1877 приїхав до Києва і вступив до терористичної орг-ції В.Осинського (з 1878 — «Виконавчий комітет соціальнореволюційної партії»). Особисто не брав участі в акціях зі смертельним результатом. Вважався «фінансистом тероризму в Росії». Гроші для здійснення терактів тримав за кордоном і видавав їх через управителя своїх родових маєтків В.Дрига. Заарештований у вересні 1878 в Одесі. За зізнанням В.Дрига, Л. витратив на фінансування терактів до 185— 250 тис. рублів. Від 6 серпня до 19 вересня 1879 проходило засідання Одес. військово-окружного суду («Процес 28-ми»; див. Процеси над народниками). Суд визнав Л. і його товаришів С.Чубарьова, Й.Давиденка та миколаїв. терористів групи С.Віттенберга у підготовці замаху на царя і засудив їх та І.Логовенка до смерті. Л. відмовився від прохання про помилування і разом з Й.Давиденком та С.Чубарьовим був повішений біля Одеси на Скаковому полі (В.Осинський був страчений дещо раніше — в травні цього ж року в Києві). Особистістю Л. зацікавилися тогочасні рос. письменники. Л.Толстой написав про нього оповідання «Божеское и человеческое». Літ.: Ястремский С. Д.А. Лизогуб. «Каторга и ссылка», 1924, № 4, кн. 11; Архив «Земли и воли» и «Народной воли». М., 1930; Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь, т. 2, вып. 2. М., 1930; Політичний терор і тероризм в Україні. ХIХ—ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002. В.М. Волковинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лизогуб Дмитро Андрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
