«ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ» — неперіодичне видання Археографічної комісії при С.Петербурзькій АН (з 1917 — при Російській АН, з 1922 — Археографічна комісія Російської АН, з 1926 — Історико-археографічна комісія АН СРСР) у С.-Петербурзі (Петрограді, Ленінграді) протягом 1862—1928. Вийшло 35 випусків. Первісно «Летопись…» планувалася як щорічне вид., проте перші 11 випусків, як і 4 останні, охоплювали період діяльності Археогр. комісії від 2 до 7 років. Випуски з 12 до 31 ві-
«Лўтопись Екатеринославской ученой архивной коммиссіи». Кн. 1. Катеринослав, 1904. Обкладинка.
фів, археологів, археографів, краєзнавців, літературознавців, громад. діячів. Побачило світ 10 вип. «Летописи...» (1-й вип. — 1904; 2-й та 3-й вип. — 1905; 4-й вип. — 1908; 5-й вип. — 1909; 6-й вип. — 1910; 7-й вип. — 1911; 8-й вип. — 1912; 9-й вип. — 1913; 10-й вип. — 1915). Усі вони виходили за редакцією заст. голови комісії А.Синявського. У «Летописи…» опубл. документи з архіву Коша Запорозької Січі, архівів катериносл. губернського правління, катериносл. духовної консисторії, місц. церков та родинних архівів. Друкувалися актові й наративні (англ. і франц. narrative — розповідь, оповідання, від лат. narrare — розповідати) джерела,
дображали діяльність цієї інституції за 1 рік. Розвідки та матеріали з 1 до 11 випуску структурувалися за чотирма відділами: 1. Дослідження; 2. Матеріали; 3. Описи рукописів та актів; 4. Витяги з протоколів засідання Археогр. комісії. Від 12 випуску структура вид. повністю змінилася, зокрема зник поділ на відділи. Відтоді витяги з протоколів зі щорічними звітами про діяльність Археогр. комісії, а також допоміжні покажчики до них друкувалися на початку кожного випуску. З 13 випуску в «Летописи…» систематично вміщувалися списки книг, які надходили до бки Археогр. комісії, що замінили інвентарні списки. Передбачалася публікація біографій з портретами членів Археогр. комісії, але цей задум не був реалізований. У всіх випусках «Летописи…» публікувалися різноманітні істор. джерела, зокрема грамоти, акти, укази, прибутково-видаткові книги, наук. статті і джерелознавчі дослідження, а також друкувалася інформація про діяльність цієї інституції, описи колекцій документів, витяги з протоколів засідань Археогр. комісії впродовж 1860—1925 та ін. З багатьох публікацій в «Летописи…» робилися окремі відбитки, наклад яких коливався від 50 до 2000 прим. На сторінках «Летописи…» вміщувалися праці та матеріали відомих рос. і укр. вчених, зокрема К.Бестужева-Рюміна, О.Бичкова, В.Веретенникова, Я.Головацького, Б.Грекова, М.Довнар-Запольського, М.Калачова, Г.Карпова, М.Костомарова, О.Лаппо-Данилевського, О.Преснякова, О.Пипіна, С.Платонова, М.Семевського та ін. Укр. вчені співпрацювали з Археогр. комісією здебільшого впродовж 1860— 80-х рр., а відтак відомості про них подані, переважно, у 1—10 випусках (1862—95) «Летописи…». Зокрема, у виданні представлена інформація про укр. істориків, які співробітничали з Археогр. комісією (Д.Зубрицький, О.Лазаревський та ін.), про членів цієї інституції М.Костомарова й П.Куліша, про підготовку серійних видань («Актов Южной и Западной России» та ін.) тощо. У «Летописи…» опубл. звіти М.Костомарова про роботу у варшавських б-ках (1868, вип. 4), відрядження для огляду Несвізького архіву (1871, вип. 5), а також чи-
сленні виступи й репліки історика з приводу підготовки і публікації низки серійних видань: «Актов Южной и Западной России», «Русской исторической библиотеки», «Полного собрания русских летописей» та ін. У «Летописи…» вміщені важливі відомості про археогр. й редакторську діяльність М.Костомарова: призначення його членом Археогр. комісії, його роботу у відомчих і міністерських архівах, надання йому чину дійсного статського радника, відрядження історика в попередні к-ти 2-го і 3-го Археол. з’їздів та багато ін. 15 грудня 1879 М.Костомаров на засіданні комісії зачитав записку про видані й надруковані за його редакцією праці. Крім того, в «Летописи…» вміщена інформація про призначення членами Археогр. комісії П.Куліша (1862, вип. 1) й В.Іконникова (1926, вип. 33), опубл. уривок з листа М.Максимовича (1871, вип. 5) та ін. Покажчики: Летопись занятий Археографической комиссии 1861— 1928: Указатель содержания. Л., 1987. Літ.: Софинов А. Г. Из истории русской дореволюционной археографии: Краткий очерк. М., 1957; Николаева А.Т. Основные этапы развития отечественного источниковедения ХVIII—ХХ веков: Учебное пособие. М., 1975; Крип’якевич І.П. Археографічні праці Миколи Костомарова. В кн.: Історія української археографії: Персоналії, вип. 1. К., 1993; Петренко О.В. Видання «Актов Южной и Западной России» (1861—1892). «Історія України», 1999, № 31/32; Петренко С. Археографічна спадщина Миколи Костомарова. К.—Полтава, 2000. О.В. Ясь.
літератури на формування слов’ян. писемності, зокрема рус. і рос.; матеріали з місц. етнографії. Автори статей: переважно філологи та історики Новорос. ун-ту (нині Одеський національний університет) — С.Вилинський, В.Істрін, І.Линниченко, Б.Ляпунов, О.Маркевич, О.Никитський, В.Ястребов — а також учені ін. ун-тів: О.Кирпичников, Ф.Корш, О.Петров та ін. Окремі томи присвячувалися відомим ученим, зокрема 10-й т. (1902) — Ф.Фортунатову. Були оприлюднені статути т-ва, його пед. відділу, річні звіти про діяльність тва, протоколи засідань, звідомлення про нові надходження до його б-ки, огляди нових наук. праць з візантієзнавства, дослідження членів т-ва. Надруковано спогади про славіста В.Григоровича, листи до акад. П.Білярського; матеріали обговорення реформи середньої школи 1905, вміщено кілька портретів професорів Новорос. ун-ту. Літ.: 15-летие ИФО при имп. Новороссийском университете (1889— 1904). Одесса, 1905. В.С. Шандра.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
