ЛЕОНТОВИЧІ — кілька однойменних козацько-старшинських (згодом — дворянських) родів різного походження. Один з них бере початок від Миколи Олексійовича (р. н. невід. — п. бл. 1789), райця київ. магістрату (1781) та бунчукового товариша (1781—83). Його нащадками є Іван Миколайович (1860—1926), член Держ. ради Рос. імперії від Полтав. земства, та В.Леонтович (1866—1933), громад. діяч і письменник. Ін. рід походить від Якова (середина — 2-га пол. 17 ст.), який, за родинним переказом, вийшов з Польщі разом з гетьманом М.Ханенком. Його правнук — Костянтин Леонтійович (Леонтьєв, Леонтович; н. бл. 1707 — п. бл. 1765) — займав посаду золотоніського сотника (1732—63). Один із синів Костянтина — Степан (н. 1738 — п. до 1784) був золотоніським сотником (1763— 69) і переяслав. полковим обозним (1771—79); ін. син — Василь (н. 1739 — п. після 1786) був переяслав. полковим суддею (1774—86). Імовірно, до ін. гілки цього ж роду належать Олександр Костянтинович (н. бл. 1801 — р. с. невід.), капітан 2-го рангу (1836), учасник всесвітньої експедиції капітан-лейтенанта М.Станюковича з метою дослідження берегів Азії та Америки (1826—29), та Аполлон Степанович (1812 — р. с. невід.), капітан-лейтенант (1840), який під час мор. практики 1828 на бризі «Орфей» склав «Журнал плавания», опубл. пізніше. Існують й інші однойменні роди. Роди внесені до Родовідних книг Полтав. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕОНТОВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
