ЛЕВ, Леу — 1) з 1577 — буковинська назва левкового талера (див. також Левендаальдер); 2) з 1650-х рр. — буковинська назва всіх типів талерів; 3) наприкінці 17 ст. левами («новими левами») позначали турец. куруші, що замінили талери; 4) з часів австрійс. анексії Буковини (1774) — назва австрійс. гульденів, що мали приблизно таку ж вагу, як і турец. куруші. У той час такі означення, як «леви биті», «леви готові», «леви добрі», «леви німецькі», «леви імператорські»
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
