ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК Харитон Михайлович (1877—1945) — ученийекономіст, держ. діяч. Н. на сх. Поділлі. 1904 закінчив Кам’янець-Подільську г-зію. Деякий час працював податковим інспектором Могилівського пов. Достовірних даних про життя Л.Ю. до 1918 в літературі поки що немає. 1918 він очолював департамент мін-ва фінансів Української Народної Республіки, від 29 березня 1918 виконував обов’язки товариша (заст.) міністра фінансів УНР, згодом — Української Держави — та був дир. Держ. скарбниці. Під його кер-вом бюджетна комісія розробила проект бюджету країни на наступний рік. Після падіння Гетьманату цей проект був затверджений Ди-
72 ЛЕВ
ректорією УНР як держ. бюджет УНР на 1919, а Л.-Ю. призначений товаришем (заст.) міністра фінансів УНР. Його прізвище — «Лебідь-Юрчик» (як підпис Директора Держ. скарбниці) — зазначене на перших укр. паперових грошових знаках: на 8 зразках банкнот Держ. скарбниці (видрукуваних у Києві й Одесі) і 4 облігаціях УНР (у зв’язку з цим Л.Ю. став широко відомим серед його сучасників, зокрема, його прізвищем був названий один з персонажів роману М.Булгакова «Белая гвардия»). 1919 — доцент Кам’янець-Подільського держ. укр. ун-ту (нині Кам’янець-Подільський державний університет), 1920—21 — товариш (заст.) міністра фінансів УНР. Від 1921 перебував на еміграції в Польщі, де викладав в Укр. нар. ун-ті у Ланцуті, від 1926 — доцент, згодом — професор Українського наукового інституту в Берліні (Німеччина). Відомий своїми наук. працями в галузі цукрової пром-сті та держ. фінансів, зокрема «Бюджетове право» (Львів, 1927), спогадами «Перший український державний буджет» (нім. мовою «Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin», 1929, bd.2) та ін. П. у Німеччині. Літ.: Дорошенко Д. Історія України. 1917—1923, т. 1—2. К., 2002; ГайНижник П. Лебідь-Юрчик — директор Державної скарбниці України в 1917—1919 роках. «Вісник Національного банку України», 2003, № 9; Його ж. Експедиція заготовок державних паперів і Х.М.Лебідь-Юрчик — установа і людина, що творила грошову систему України. «Фінанси України», 2008, № 4; Encyclopedia of Ukraine, vol. III. Toronto—Buffalo—London, 1993. Т.С. Осташко.
«леви турецькі», вказували на тип монет: карбовані, готівкою, високоякісні, нім., австрійс., турец., а назви «лев грошей готових, добрих» тощо — на відповідну сукупність дрібніших монет; 5) після реформи 1857 — назва флорина часів австрійської валюти (1857—92); останній після запровадження золотої кронової валюти (1892) співвідносився за обмінним курсом з банкнотою чи зі срібною монетою у 2 крони. Літ.: Moisil C. Monetele Rom<niei. В кн.: Enciclopedia Rom<niei persoan| moral| Хi juridic| sub augustul patronaj al majestatii sale regelui Carol II, vol. 1. BucureХti, 1938; Огуй О.Д. Монетнолічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.), проблема функціональних полімінацій в адаптованих терміносистемах. Чернівці, 1997; Бырня П.П., Руссев Н.Д. Монеты средневековой Молдавии (Историко-нумизматические очерки). «Stratum Plus: Археологический журнал», 1999, № 6; Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині: Австрійський період (1774—1918/21). Чернівці, 2005. О.Д. Огуй.
Лев Данилович. Портрет роботи Л. Долинського. 18 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
