ЛАШКIВИЧ Олександр Степанович (19.07.1842—31.10.1889) — громад. діяч, видавець «Киевской старины» (з 1887). Н. в с. Брахлов Черніг. губ. (нині село Брянської обл., РФ) у дворянській сім’ї (козацько-старшинського походження; див. Лашкевичі). З дитячих років мешкав у Києві. Навч. в 1-й Київ. г-зії, 1864 закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту і став на службу в канцелярію колиш. київ. генерал-губернатора Безока. Був головою перевірочного від-ня в м. Звенигородка, а потім — головою з’їзду мирових посередників у Гайсинському пов. Подільської губ. У подальшому поселився у своєму маєтку в Брахлові, займав різні посади в земських установах. Був земським гласним, мировим суддею. 1886 вийшов у відставку і переїхав до Києва, почав співпрацювати з час. «Киевская старина». 1887 перекупив у Ф.Лебединцева право випускати у світ «Киевскую старину» і всі свої зусилля сконцентрував на роботі з піднесення рівня цього видання. Сам не раз друкувався на його сторінках з наук. статтями, написаними на матеріалах своєї родової б-ки.
С.А. Лашкевич.
(2-га пол. 17 ст.). Його син — Семен Тихонович Л. (Тищенко; бл. 1665 — 1743) — війт стародубського магістрату (1718—19). Сини Семена обіймали посади в стародубському магістраті та посідали уряди військових товаришів і бунчукових товаришів. Від них походить кілька гілок роду: від Івана Семеновича (р. н. невід. — п. 1765), стародубського городового отамана (1740—46), — старша стародубська гілка; від Артемія Семеновича (р. н. невід. — п. до 1763), бурмістра (див. Бурмистер) стародубського магістрату (1737, 1743), — старша новгород-сіверська гілка; від Онисифора (Ониська) Семеновича (р. н. невід. — п. до 1758), значкового то-
Лашкевич. В кн.: Мезько-Оглоблін О. Люди Старої України та їхні праці. Острог—Нью-Йорк, 2000; Його ж. Олександр Степанович Лашкевич (1842—1889) — редактор-видавець «Киевской старины». Там само. В.В. Томазов.
О.Я. Лашкевич.
вариша Стародубського полку, — молодша стародубська; від Федора Семеновича (бл. 1708 — п. до 1781), стародубського полкового хорунжого (1767), — молодша новгород-сіверська гілка. До старшої стародубської гілки належали: Степан Іванович (бл. 1733 — п. 1782) — погарський повітовий предводитель дворянства (1772 — імовірно, 1778), автор «Щоденників»; Іван Степанович (1765—1822) — поет і перекладач; Степан Іванович (1809— 72) — поборник православ’я, автор історії стародубських розкольничих слобод — та Олександр Степанович (див. О.Лашкевич) — відомий історик і громад. діяч. До старшої новгород-сіверської гілки належав Осип Артемійович (бл. 1747 — 1803) — дійсний статський радник (1793), голова цивільної палати Новгород-Сіверського намісництва (1792 — 93) — та Степан Артемійович (бл. 1764 — 1832) — відомий доброчинець і громад. діяч. До молодшої новгород-сіверської гілки належали: Олексій Якович (1802—84) — учасник Кримської війни 1853—1856, генерал-майор — та Микола Олексійович (1856 — р. с. невід.) — генерал-лейтенант (1906), журналіст, літератор. Рід внесений до 6-ї частини Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 7-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Літ.: Николайчик Ф. Род Лашкевичей и дневник одного из них. «Киевская старина», 1887, № 12; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912; Оглоблін О. Люди Старої України: Семен Тищенко-
ЛАШК[В Федір Федорович (05. 09(25.08).1858—22(09). 12.1917) — історик, археограф, архівіст. Н. в с. Киперчени Оргіївського пов. Бессарабської губ. в родині протоієрея, яка походила з молдов. роду Лашко. Пройшов курс навчання в Кишинівській духовній семінарії. 1879 закінчив Новорос. ун-т в Одесі і став працювати викладачем історії та географії в Сімферопольській чол. г-зії. 1884 брав участь у роботі 6-го Археол. з’їзду в Одесі. У січні 1887 був обраний управителем справ Таврійської вченої архівної комісії. За його редакцією видані 1—10 випуски «Вістей Таврійської вченої архівної комісії» (1887—90). 1890 брав участь у 8-му Археол. з’їзді в Москві. Цього ж року запропонував проект архів. реформи, що передбачав держ. сприяння губернським ученим архівним комісіям, визнання губернських істор. архівів офіц. установами та чимало ін. заходів. 1891— переїхав до Одеси, займав там посаду спочатку кандидата у податкові інспектори, а потім — податкового інспектора. Деякий час працював земським дільничним начальником у Бендерському пов. Бессарабської губ. 1893 повернувся в Сімферополь, служив податковим інспектором. Після 1900 виїхав за кордон. Вернувся з початком Першої світової війни. У травні 1917 виголосив промову на ювілейному зібранні Таврійської вченої архів. комісії, присвяченому 30-річчю діяльності цієї установи. Автор праць з історії Криму 17—19 ст. Опублікував низку архів. документів з історії кримськотатар. землеволодіння 17—18 ст., зовн. зв’язків Рос. д-ви і Кримського ханату 17—19 ст. та ряд ін. Убитий бандитами в с. Мамак (нині с. Строгонівка Сімферопольського р-ну АР Крим) у власному маєтку. Праці: Празднование в Симферополе столетия присоединения Крымского ханства к Российской империи. Симферополь, 1883; Статистические сведения о Крыме, сообщенные кай-
маканами в 1783 г. «Записки Одесского общества истории и древностей», 1886, т. 14; Шагин-Гирей, последний крымский хан. К., 1886, Симферополь, 1991; О пересмотре Черноморского тарифа 1782 г. «Известия Таврической ученой архивной комиссии», 1887, № 1; Сельская община в Крымском ханстве. Симферополь, 1887; О Камеральном описании Крыма 1784 г. Там само, 1887, № 2; Историческая записка о сооружении в Херсонесе храма св. Равноапостольного князя Владимира и архивные документы, относящиеся к истории сооружения этого храма. Там само, 1888, № 5; Камеральное описание Крыма 1784 г. Там само, 1888—89, № 3—4, 6—8; Архивные данные о бейлыках в Крымском ханстве. В кн.: Труды VI Археологического съезда в Одессе, т. 4, 1889; Князь Г.А. Потемкин-Таврический как деятель Крыма: Краткий очерк по архивным материалам. Симферополь, 1890; Третья учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности. Симферополь, 1890; Древности Новороссийского края на выставке Императорского Археологического комитета в Петербурге. «Крым», 1891, № 76; Описание дел Таврического исторического архива. «Известия Таврической ученой архивной комиссии», 1891, № 12; Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в XVI и XVII вв., хранящиеся в Московском главном архиве Министерства иностранных дел. Симферополь, 1891; Исторический очерк Крымско-татарского землевладения. «Известия Таврической ученой архивной комиссии», 1894—96, № 21—25; Сборник документов по истории крымско-татарского землевладения. Там само, 1895—97, № 22— 26; К вопросу о губернских исторических архивах. В кн.: Труды VIII Археологического съезда в Москве, т. 2. М., 1895. Літ.: Маркевич А. Памяти Ф.Ф. Лашкова. «Известия Таврической ученой архивной комиссии», 1918, № 55; Шарапа В.Ф., Непомнящий А.А. Лашков Ф.Ф. — краевед Крыма. В кн.: Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, вып. 3. Симферополь, 1993; Непомнящий А. Развитие исторического краеведения в Крыму в ХIX — начале ХХ века. Симферополь, 1995; Шарапа В., Непомнящий А. Кримський краєзнавець Ф.Ф.Лашков (1858—1917 рр.): За новими архівними документами. В кн.: Осягнення історії: Збірник наукових праць на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. Острог—Нью-Йорк, 1999. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАШКIВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
