ЛАН — 1) міра земельної площі. Назва походить від нім. Lehen, що означає — лен, ленний маєток. Термін поширився через посередництво польс. мови, де слово «лан» вживалося як назва земельної ділянки (13 ст.), що площею була ідентична слов’ян. мірі «плуг». На укр. землях відома від кінця 14 — поч. 15 ст. Існувало кілька типів Л.: франконський, королівський, селянський та ін. У 14—18 ст. на укр. землях у складі Польщі і Речі Посполитої Л. служив одиницею оподаткування, з нього обчислювався поземельний податок — ланове; 2) на поч. ХХ ст. лан — міра орної землі від 10 до 30 десятин. (див. Десятина); 3) від 17 ст. слово «лан» використовувалося також на означення «поля», «ниви» — тобто великого суцільного масиву землі. У сучасній укр. мові термін «лан» означає ділянку поля, закріплену на час обробітку певної с.-г. к-ри за певною вироб. одиницею; 4) є відомості, що термін «лан» вживався в Китаї і Кореї на означення одиниці виміру маси, а в Китаї так називалася стара китайс. грошова одиниця. Проте ці питання не досліджені у працях з істор. метрології. Дж.: Центральний державний історичний архів України в м. Києві. — Ф. 856. — Оп. 1. — Спр. 5. Літ.: Ісаєвич Я. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. «Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР», 1961, № 2; Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966; Сташевский Е.Д. История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине ХIХ в. М., 1968. Н.О. Герасименко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
