ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Історія України » Енциклопедія історії України

ЛАЗАРЕВСЬКА
ЛАЗАРЕВСЬКА Катерина Олександрiвна (20.08.1879—16.09.1939) — археограф, палеограф. Молодша дочка О.Лазаревського від його другого шлюбу — з Ганною Миколаївною Шрамченко. Сестра Б.Лазаревського та Г.Лазаревського. Одержала домашню освіту. Закінчила київ. жін. приватну г-зію А.Бейтель (1898). Навч. 1901—04 у Київ. худож. учщі. У свого батька пройшла добру школу роботи з давніми документами. З часом стала фахiвцем у галузi палеографiї 17—18 ст. Авторка низки джерельних праць з iсторiї цехiв та шевченкознавства. Від 1919 працювала в Постiйнiй комiсiї ВУАН для складання iсторично-геогр. словника укр. землi, Комiсiї ВУАН Лiвобережжя та Слобожанщини, Археогр. комiсiї ВУАН та Постiйнiй комiсiї ВУАН для складання iстор. словника укр. мови. Пiдготувала 2-й том «Українського археографiчного збiрника» (1927; присвячений О.Лазаревському та iсторiї роду Лазаревських). 8 лютого 1927 обрана дійсним членом Істор. секції ВУАН. (разом з В.Юркевичем). Після смерті 1928 М.Грiнченко була виконавицею її духівниці. Як заст. секретаря археогр. комiсiї ВУАН підписала проект угоди про соціалістичне змагання мiж комісією, в якій працювала, та археогр. комісією АН СРСР, що був розкритикований. Згодом зазнала цькування з боку парт. начальства та режим-

них авторiв. Зокрема, у спогадах Н.Полонської-Василенко про засідання комісії ЦКК—РСІ з чистки апарату ВУАН, що відбулося 6 серпня 1930 і на якому головував член Центр. контрольної комісії КП(б)У, колишній чекіст і суд. працівник М.Наваловський, є такі рядки: «Тяжко уявити собi той глум, який виявила комiсiя для “чистки” у вiдношеннi до цiєї всiма шанованої жiнки. На питання, якого вона походження i хто її батько, вона вiдповiла: iсторик, дослiдник... Її брутально обiрвали: нам, мовляв, не цiкаво, що вiн писав, не цiкаво, що робить вона сама. Нам треба знати, як вiн визискував своїх крiпакiв, якi мав прибутки з маєтку i т. д.» Комісія звинуватила Л. у тому, що її «батько був членом судової палати в Києві, мав маєток на Конотопщині — 200 дес[ятин] землі. Брат в еміграції». У лютому—листопаді 1934 займала посаду молодшого наук. співробітника Історично-археографічного інституту ВУАН. У листопаді цього ж року була звiльнена з роботи у ВУАН (нині Національна академія наук України). Від 1936 працювала в рукописному вiдділі Всенар. б-ки України (нині Бібліотека національна України імені В.І. Вернадського). Жила разом з матір’ю (за адресою: вул. Обсерваторна, 19, помешкання 3), не була одруженою. У середовищi старої, нерад. укр. iнтелiгенцiї користувалася великим авторитетом. У різні роки упорядкувала «Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку» («Український архів», т. 1. К., 1929), «Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку» («Український архів», т. 4. К., 1931), брала участь (разом з Є.Тимченком, Е.Волошиним та Г.Петренком) у підготовці «Iсторичного словника українського язика» (т. 1: А—Ж, зошити 1—2. Х.—К., 1930—32), «Опису Новгород-Сiверського намiсництва» (1931), «Цехової книги бондарiв, стельмахiв, колодiїв, столярiв мiста Кам’янця-Подiльського вiд 1601 до 1803 р.» (1932). Разом з С.Шамраєм уклала іменний та географічний покажчики до обох частин 9-го тому «Історії України-Руси» М.Грушевського (1931).

Чимало її пізніших праць не вийшли у світ. П. у м. Київ. Похована на Байковому цвинтарі.
Літ.: Перший пiврiк iснування Української Академiї наук у Києвi та начерк її працi до кiнця 1919 року. К.,

23
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ

1919; Шмаргонь О. До чистки парторганiзацiї ВУАН. «Пролетарська правда», 1933, 8 червня; Кравченко I. Фашистськi концепцiї Грушевського i його школи в українськiй iсторiографiї. «Записки Iсторико-археографiчного iнституту», 1934, № 1; Останнi роки життя Марiї Миколаївни Грiнченкової. «Нашi днi» (Львiв), 1943, липень, ч. 7; Полонська-Василенко Н. Історична наука в Українi за совєтської доби та доля iсторикiв. «ЗНТШ», 1962, т. 173; Історія Національної Академії наук України: Документи і матеріали 1918—1923, т. 1. К., 1993; Білокінь С. Раритети української бібліографії у збірках Олександра Лазаревського та Михайла Хмирова. «Київська старовина», 1998, № 4; Історія Національної академії наук України. 1924—1928: Документи і матеріали. К., 1998; Історія Національної Академії наук України, 1929— 1933: Документи і матеріали. К., 1998; Лазаревский А.А. Pro domo sua: Про мой дом. Семейная хроника (XVII— XX вв.). СПб., 1998; Білокінь С. Лазаревська К.О. В кн.: Довідник з історії України. К., 2001; Юркова О.В. Лазаревська К.О. В кн..: Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003; Інститут рукопису НБУВ. І. 68504; ДАмК, ф. 93, оп. 1, № 116, арк. 2, 4 зв.; Центральний державний архiвмузей лiтератури та мистецтва України, ф. 113, оп. 1. 36, арк. 23 зв. С.І. Білокінь.

Стоять (зліва направо): О.М. Лазаревський та К.О. Лазаревська. Сидять: Г.О. Лазаревський, М.В. Шугуров, Г.О. Лазаревська, невідомий хлопчик, Г.М. Лазаревська (дружина О.М. Лазаревського). 1901.

Б.О. Лазаревський.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАЗАРЕВСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Інвестиційний клімат держави
Проектний контроль
МЕТОДИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ, ОЗНАКИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ФІНАНСО...
Формування банківського портфеля цінних паперів та управління ним
GSM


Категорія: Енциклопедія історії України | Додав: koljan (11.03.2013)
Переглядів: 349 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП