ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674 — захист козаками під проводом старшин А.Мурашки (А.Мурашка), В.Сербина й А.Дмитрієва м. Ладижин (нині місто Він. обл.) від турец. армії. Обороні передували такі події. В лютому 1674 підрозділи рос. воєначальника кн. Г.Ромодановського й лівобереж. гетьмана І.Самойловича розпочали воєн. операції в Правобережній Україні, намагаючися приєднати її до Гетьманщини. У березні козац. рада в Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький) обрала І.Самойловича гетьманом возз’єднаної козац. України. Тоді гетьман Правобережної України П.Дорошенко звернувся за допомогою до султана Мегмеда IV, який у той час готувався до походу проти Польщі. Останній, довідавшися про скрутне становище союзника, вирушив проти росіян. Упродовж 6—9 серпня (27— 30 липня) турецько-татар. військо (бл. 80—90 тис. осіб) переправилося через Дністер і пішло в напрямку Ладижина. У місті перебували бл. 20 тис. цивільних осіб (міщан і втікачів з навколишніх поселень) і бл. 2—4 тис. козаків. Довідавшися про наближення противника, козаки хотіли залишити Ладижин, але мешканці міста їх не відпустили. Здогадно, 15 (5) серпня А.Мурашко розбив турец. роз’їзд. Наступного дня турец. військо взяло Ладижин в облогу. Місто обстрілювали 80 гармат, робилися підкопи під оборонні споруди, було відведено воду, підрозділи яничар штурмували укріплення. Рятуючи життя, В.Сербин таємно залишив Ладижин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674» з дисципліни «Енциклопедія історії України»