ЛАГОДОВСЬКА Олена Федорівна (15.07.1899—13.12.1958) — археолог. Канд. істор. н. Н. в м. Одеса в сім’ї вчителів. Закінчила ф-т сусп. наук Ін-ту нар. госп-ва в м. Житомир (1925), 1926—30 проходила аспірантську підготовку при Держ. археол. ін-ті матеріальної к-ри і при Ленінгр. унті. Від 1939 до 1958 працювала в Ін-ті археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України): старшим наук. співробітником, зав. відділу первісної археології (з 1949). Займалася дослідженням історії епохи раннього заліза на території України, вивченням мегалітичних пам’яток, усатівської к-ри (див. Усатівські пам’ятки), пам’яток пізньотрипільського (див. Трипільська культура) часу Волині, а також к-ри давньоямного типу (див. Ямна культурно-історична спільність). П. у м. Київ. Праці: Михайлівське поселення (Археологічна пам’ятка України середини III — початку II тис. до н. е. Херсонська обл.). К., 1962 (у співавт.). Літ.: Телегин Д.Я. Е.Ф. Лагодовская (некролог). «Советская археология», 1959, № 4; Елена Федоровна Лагодовская. «Краткие сообщения Института археологии. (Академия наук Украинской ССР)», 1960, № 9; Черняков І.Т. До 100-річчя з дня народження О.Ф. Лагодовської. «Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», 1999, № 1(3); Його ж. Олена Лагодовська. «Археологія, мистецтво, культура», 2000, № 4—6. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАГОДОВСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
