КУЧА Ілля (Якимович; чернече ім’я — Ілля; поч. 16 ст. — п. 1579) — церк. діяч, митрополит Київський (1577—79). Походив з бояр-шляхти Гродненського повіту Троцького воєводства. У 60-х — на поч. 70-х рр. 16 ст. був клі-
Лист Іллі Кучі, виданий після складання ним повноважень «заславського справці і намісника». 1572. Рукопис.
єнтом магнатів Ходкевичів. 1563 згадується як пінський, а 1566 — як кобринський підстароста. 1570—72 урядував у волин. маєтках віленського каштеляна Григорія Олександровича Ходкевича (його муравицький та княгининський намісник). Патрон К., будучи призначеним королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом II Августом 1566 опікуном дітей померлого 1562 кн. Януша Кузьмича Заславського, доручив йому (К.) управляти володіннями малолітніх княжат Януша (майбутнього волин. воєводи) та Михайла. Складання К. уряду «заславського справці і намісника», на якому він перебував бл. двох з половиною років, відбулося в лип. 1572. Пізніше К. потрапив до найближчого оточення митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Йони (Протасевича). За підтримки останнього він одержав від короля Стефана Баторія привілей на управління митрополією, а після смерті Йони став із благословення константиноп. патріарха Єремії II Траноса його наступником (1577—79). Літ.: Макарий (Булгаков). История Русской Церкви, т. 9. СПб., 1888; Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 21, 22, 25; Archiwum PaЅstwowe w Krakowie. Dzia» na Wawelu. Archiwum Sanguszk\w, R“kopisy, nr. 27. І.А. Тесленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЧА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
