КУРЛОВ Павло Григорович (05. 01.1860—1923) — рос. держ. діяч, генерал-лейтенант. Походив з дворянської родини. Навч. в 2-му військовому Костянтинівському уч-щі, закінчив Миколаївське кавалерійс. уч-ще (1879), служив у лейб-гвардії Кінно-гренадерському полку, в Таурогенській, Бакинській і Петербурзькій бригадах прикордонної варти. 1888 закінчив Олександрівську військ.-юрид. акад., з 1889 знаходився при прокуророві моск. військ.-окружного суду, займаючи згодом посади прокурора вологодського окружного суду, товариша (заст.) прокурора моск. судової палати. 1903 призначений курським віце-губернатором, 1905 — мінським, наприкінці 1906 — київ. губернатором. Від 1906 — чл. ради МВС. 1907 — нач. гол. тюремного управління. Від 1 січ. 1909 до жовт. 1911 — команд. Окремого корпусу жандармів і товариш (заст.) міністра внутр. справ. Після вбивства П.Столипіна звільнений з посади. На початку Першої світової війни — у розпорядженні Гол. нач. постачання Пн.-Зх. фронту, далі — особливоуповноважений з цивільного управління Прибалт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУРЛОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
