КУМАНІ Микола Петрович (бл. 1730—1809) — військ. моряк, капітан. Контр-адмірал (1797). Походив з греків з о-ва Крит. 1 серп. (20 лип.) 1769 вступив до рос. ЗС мічманом. На початку російсько-турецької війни 1768— 1774 служив у складі Архіпелазької експедиції, очоленої графом О.Орловим, на лінійному кораблі «Евстафий Плакида» під командуванням О.Круза. К. брав участь у Чесменській битві 1770, кермував різними вітрильниками. Від 1771 — на 66-гарматному кораблі «Европа». 1773 став лейтенантом. 1775 командував фрегатом «Победа», який допровадив із Середземного м. на Чорне, але під час шторму поблизу Балаклави вимушено спрямував це судно на берег, в результаті чого воно розбилося. Від 1776 — на Азовському морі у складі Донської флотилії. Керував полякрой (швидкохідний плавальний засіб, озброєний 14-ма 3-фунтовими гарматами та 4-ма 1-фунтовими фальконетами) «Св. Екатерина», здобув звання капітана 2-го рангу. Через розформування азовського флоту відряджений на Чорне море. Герой російсько-турецької війни 1787—1791. Особливо відзначився 14 (3) лип. 1788 у бою біля о-ва Фідонісі (Зміїний), коли в авангарді ескадри М.Войновича командував 40-гарматним фрегатом «Кинбурн» (за бойові подвиги це судно кн. Г.Потьомкін перевів у лінійні кораблі з перейменуванням на «Покров Богородицы»). 1789 став кавалером ордену св. Георгія 4-го класу (як учасник 18 кампаній), був підвищений до капітана 1-го рангу. Міг говорити багатьма іноз. мовами, у т. ч. турец., араб., англ., італ., але залишався неписьменним. З цього приводу та у зв’язку з його заохоченням імп. Катерина II зауважила: «Неграмотность не может служить препятствием к награждению столь храброго и достойного офицера». 1790 на посаді командира 46гарматного судна «Иоанн Богослов» успішно діяв у мор. битвах: 19 (8) лип. — під Керченською затокою, 8—9 верес. (28—29 серп.) — між фортецею Гаджибей (див. Одеса) та Тендрівською косою. Був удостоєний ордена св.
рівноапостольного князя Володимира 4-го класу й золотої шпаги з написом «За храбрость». 11 серп. (31 лип.) 1791 як командир 66-гарматного лінійного корабля «Преображение Господне» вправно воював під прапором Ф.Ушакова неподалік рогу Каліакрія, за що одержав великий хрест ордену св. рівноапостольного князя Володимира 3-го класу. 1794 затверджений начальником 1-ї (центр.) чорномор. ескадри — «кордебаталії», водночас командував 80-гарматним флагманом «Рождество Христово». Від 1796 — капітан бригадирського рангу, з 1797 — контр-адмірал, призначений на Балтику. Від 1799 — у відставці, оселився в Криму. П. у м. Севастополь. Літ.: Кумани. В кн.: Военная энциклопедия, т. 14. СПб., 1914; Доценко В.Д. Морские битвы России XVIII— XX вв. СПб., 1999; Романов Б.С. Черноморскому флоту — быть!: Век XVIII. «Маринист», 2001, № 3; Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия российского флота, XVIII век. СПб., 2003; Лурье В.М. Морской биографический словарь. СПб., 2005. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кумані Микола Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
