КУЛЯБКИ — укр. козацькостаршинський рід 17—18 ст. Його представники брали активну участь у національно-визвол. війні укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648— 1676), особливо на Лубенщині. У цей час Ілля був лубен. протопопом, Кирило — лубен. бурмистром, Дмитро — сотником В’язівської сотні Черкаського полку. Продовжувачем роду став Іван — суддя Лубенського полку 1657—70. Один з його синів — Петро — одружився з дочкою миргород. полковника Д.Апостола Ганною,
492 КУЛЯБКО
Проект Національного герба Війська Запорозького. Малюнок, виготовлений для прапора Лубенського полку полковником Іваном Петровичем Кулябкою. 1758.
В. Кулябко-Корецький.
що сприяло подальшому піднесенню роду, після того, як її батько 1727 обійняв уряд гетьмана. Від цього шлюбу народилося 5 синів і 2 дочки, у т. ч.: Петро Петрович — полковий сотник Лубен. полку (1733—34), який на цій посаді замінив свого двоюрідного брата Григорія Федоровича — полкового сотника (1715— 32); Іван Петрович — полковий сотник Лубен. полку (1734—36), обозний Лубен. полку (1737—57), лубен. полковник (1757—71); Семен Петрович — архієпископ Санкт-Петерб. та Шліссельбурзький (див. С.Кулябка); Василь Петрович — закінчив Києво-Могилянську академію, бунчуковий товариш 1754—63; Яків Петрович — предводитель дворянства Лубен. пов. 1767. Син Григорія Федоровича — Василь Григорович — закінчив Києво-Могилянську акад., був обозним Лубен. полку (1761—63), підкоморієм Лубен. повіту (1763—67). Відомі також Іван Іванович — закінчив КиєвоМогилянську акад. (1742), Віт-
тенберзький ун-т (1750), земський суддя Лубен. пов. (1764—82); Павло Іванович — закінчив Києво-Могилянську акад., снітинський сотник (1762—69), обозний Лубен. полку (1773—82). Рід К. пов’язаний з ін. укр. козацько-старшинськими родами (Апостоли, Горленки, Жураковські, Лизогуби, Миклашевські, Остроградські, Тарновські та ін.), дав початок роду Базилевичів. З молодшої гілки К. вийшов Олексій (1866—1930) — проф. медицини, фізіолог (він був першим, хто в лабораторних умовах оживив серце людини через 20 хвилин по її смерті). Від 2-ї пол. 18 ст. існує відгалуження роду — К.-Корецькі, воно внесено у Родовідні книги Полтав. і Саратовської губерній. З цієї гілки відомі Микола Іванович (1855—1924) — громад. діяч, близький до народників, адвокат, надавав матеріальну допомогу групі «Визволення праці» та Віктор (1874 — після 1945) — інженерелектротехнік, громад. діяч у Харбіні (Маньчжурія, істор. назва пн.-сх. частини Китаю; див. В.Кулябко-Корецький). Літ.: Кривошея В.В. Національна еліта Гетьманщини, ч. 2 (персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648—1782 рр.). К., 1998. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЛЯБКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
