КУДЛАЙ Петро Дмитрович (29. 06.1915—23.02.1977) — історик. Канд. істор. н. (1953). Н. в с. Прохори (нині село Борзнянського р-ну Черніг. обл.). 1930—33 навч. в Ніжин. пед. технікумі; 1933—34 працював учителем початкової шк. на х. Шевченка (нині село Борзнянського р-ну), 1935—38 був директором неповної СШ в с. Неданчичі Любецького р-ну (нині село Ріпкинського р-ну; обидва — Черніг. обл.). 1938 став студентом істор. ф-ту Київ. ун-ту. Навчався до початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945, а потім з 1944 до 1945. Від 1945— ст. н. с. Центр. істор. музею в м. Київ. Від 1946 — аспірант каф-ри історії УРСР істор. ф-ту Київ. ун-ту Від 1949 — заст. дир. технікуму з підготовки культ.-освіт. працівників та лектор при Київ. обласному від. культ.-освіт. установ. 1953 захистив канд. дис. на тему: «Селянський рух на Чернігівщині в 1905—1906 рр.» Від 1954 — доц. каф-ри історії України Київ. ун-ту. Досліджував проблеми аграрних відносин у Правобережній Україні в період від 1907 до 1917. Займався упорядкуванням бібліографії літ. з історії України. Опублікував низку покажчиків, серед яких: «Наукові записки і праці історичних
факультетів університетів УРСР (1939—1958 рр.). Покажчик статей»; «Висвітлення історії України в загальносоюзних історичних журналах. Систематичний покажчик статей і публікацій (1921—1958 рр.)» та ін. П. у м. Київ. Похований на Байковому цвинтарі. Літ.: Кудлай Петро Дмитрович: Некролог. «Вечірній Київ», 1977, 28 лют. І.Н. Войцехівська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУДЛАЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
