КСАНТОС Емануїл (1772—28.09. 1852) — один з трьох організаторів (ін. два — Н.Скуфас і А.Цакалов) в Одесі грец. патріотичного т-ва «Філікі етерія» («Товариство друзів»), що зіграло визначальну роль у боротьбі грец. патріотів за незалежність Греції. К. був уродженцем о-ва Патмос (нині в Греції). Початкову освіту здобув у місц. уч-щі. Від 1792 служив у купецькій конторі в Трієсті (нині місто в Італії). 1810 переїхав до м. Одеса, працював у купецькій фірмі В.Ксеніса. 1812—13 здійснив ділову мандрівку в торг. справах по Османській імперії. На зворотному шляху до Одеси на о-ві Левкос (нині в Греції) став чл. масонської ложі (див. Масонство). 1814 разом з греками-однодумцями створив таємну оргцію «Філікі етерія», розробив її структуру і статут на зразок таємних західноєвроп. орг-цій, визначив її цілі, спрямовані на нац. визволення Батьківщини. 1817— 18 керівний центр орг-ції (його членом був К.) перебрався до м. Стамбул. У січ. 1820 К. був делегований до Санкт-Петербурга для переговорів з графом І.Каподістрією (той був греком за походженням, знав про діяльність т-ва і служив 2-м статс-секретарем, керуючим азійськими справами МЗС Рос. імперії) щодо того, аби граф одноосібно очолив т-во, але той відмовився. Після цього з цією ж пропозицією К. звернувся до грека за походженням, генерала рос. армії О.Іпсіланті. Останній погодився (див. Іпсіланті). Це підвищило авторитет «Філікі етерія» в очах грец. патріотів як у Греції, так і за її межами. Було розроблено план повстання і 1821 почався виступ проти Осман. імперії в Молдавському князівстві. Цей виступ зазнав невдачі, але дав поштовх до повстання в Греції. 1821, після поразки повстання в Молдові, К.
виїхав до Греції, брав там участь (до 1829) у національно-визвол. війні. Написав мемуари, нині вони стали важливим джерелом з історії «Філікі етерії». 2 верес. 2004 представники греко-укр. торг. палати м. Пірей (Греція) подарували м. Одеса пам’ятник — на ньому зображені фігури К., Н.Скуфаса і А.Цакалова; він має назву «Клятва основателей “Филики Этерия”». Пам’ятник встановлено на Грецькій площі біля будинку, де свого часу збиралися чл. т-ва «Філікі етерія», а нині діють Фонд грец. к-ри та музей історії товариства. Н.І. Бацак.
значну вагу і великий авторитет. Польс. хроніст 13 ст. Богухвал (Bogufal) свідчить, зокрема, що Болеслава І Хороброго, який поширив назву К. на християн. духовенство з метою піднести авторитет останнього в очах напів’язичницького нас., поляки спочатку титулували воєводою, а згодом почали іменувати також К. Ще в 16 ст. Сигізмунд ІІ Август у Статуті Гербурта титулується: «король польський, великий ксьонз литовський». У 17 ст. слово К. у світському значенні практично перестає вживатися. Літ.: Kuropatnicki Е.А. O Xiz“tach. В кн.: Wiadomosсi o kleynocie szlacheckim, oraz herbach dom\w szlacheckich w Koronie Polskej i Wielkim Xi“stwie Litewskim …, cz. 1. Warszawa, 1789; Любавский М. История западных славян. М., 1918; Ksidz. В кн.: Gloger Z. Encyklopedia staropolska. Ilustrowana, t. 2. Warszawa, 1958. П.В. Голобуцький, О.О. Михайлов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КСАНТОС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
