КРУШЕЛЬНИЦЬКІ — старовинний галицький шляхетський рід. Згідно з легендою, бере початок від 1395, коли король польс. і верховний кн. литов. Владислав II Ягайло надав братам Івану і Дем’яну та їхнім нащадкам у володіння «село у тустанській волості Крушельницю» (нині село Сколівського р-ну Львів. обл.). Від назви маєтку походить і родове прізвище. Відомим представником цього роду став Антін Владиславович (1878—1937; див. А.Крушельницький), письменник, педагог, громад. і політ. діяч. Українській к-рі прислужилися також його дружина — акторка та письменниця Марія Степанівна (у дівоцтві — Слобода; 1876—1935; див. М.С.Крушельницька) — та їхні діти і онуки: сини — письменник, художник і мистецтвознавець Іван Антонович (1905—34; див. І.Крушельницький), економіст і педагог Богдан Антонович (1906— 37; див. Б.Крушельницький), письменник, музикант і політ. діяч Тарас Антонович (1909—34; див. Т.Крушельницький), донька — лікар-дерматолог, публіцист, громад. і культ. діячка Володимира Антонівна (1903—37; див. В.Крушельницька), онуки — археолог, письменниця та культ. діячка Лариса Іванівна (н. 1928; див. Л.Крушельницька), піаністка та педагог Марія Тарасівна (н. 1934; див. М.Т.Крушельницька).
Імовірно, до цього роду належала й ін. відома в укр. к-рі родина, заснована Амвросієм Васильовичем К. (1841—1903), священиком та хоровим диригентом. Перебуваючи парохом у с. Біла (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.), він заснував хор, що став відомим на всю околицю, сільс. читальню та активно працював у місц. т-ві «Просвіта» (див. Просвіти). Від шлюбу з Теодорою Григорівною (у дівоцтві — Савчинська; 1844—1907; була дочкою священика, письменника та вченого-садовода Г.Савчинського) мав багато дітей, всі вони були музично обдарованими. Найбільш відома серед них — Соломія Амвросіївна (1872—1952; див. С.Крушельницька), оперна співачка. Як оперна та камерна співачка уславилася також її молодша сестра — Ганна Амвросіївна (1887—1965), випускниця Вищого муз. ін-ту ім. М.Лисенка у Львові та Міланської консерваторії, виконавиця партій сопрано в операх М.В.Лисенка «Наталка-Полтавка» (Наталка), С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (Оксана), Р.Вагнера «Тангейзер» (Єлизавета) та ін. на театральних сценах Варшави, Львова, Мілана, Риму (обидва в Італії) та ін. Диригентом Львівського «Бояна» (див. «Боян») та одним з організаторів видавництва «Бібліотека музикальна» у Львові був брат співачок — Антін Амвросійович (1868 — р. с. невід.), а їхня сестра — Емілія Амвросіївна (1875 — р. с. невід.) була співачкою, фольклористкою, диригентом Львівського і Тернопільського «Боянів». Розвитку професійного та аматорського муз. миства в Галичині сприяли також ін. доньки і син Амвросія Васильовича — Осипа Амвросіївна (1867 — р. с. невід.), Олена Амвросіївна (1870 — р. с. невід.), Марія Амвросіївна (1880 — р. с. невід.) та Володимир Амвросійович (1882 — р. с. невід.). Літ.: Крушельницька Л. Рубали ліс...: Спогади галичанки. Львів— Нью-Йорк, 2001; Зюбровська Н.Я. Родина Соломії Крушельницької. «Українська родина», 2006, вип. 1; Карамаш С. Знищення родини Крушельницьких. В кн.: Київ: «Скарбниця документальної пам’яті», вип. 1. К., 2006. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРУШЕЛЬНИЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
