КРОПИВНИЦЬКА Олександра Марківна (01.06(20.05).1888— 20.04.1969) — оперна та камерна співачка (сопрано). Дочка М.Л.Кропивницького та його дружини Надії Василівни (до заміжжя Галущенко). Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Названа на честь першої дружини батька — Олександри Вукотич. Невдовзі після народження доньки сім’я Кропивницьких переїхала до хутора, який перед тим купив її батько на Харківщині й назвав «Затишок». Значний вплив на виховання К. справила її бабуся Капітоліна Іванівна. З дитя-
410 КРОПИВНИЦЬКИЙ
М.Л. Кропивницький.
чих років брала участь у домашніх спектаклях, вчилася грі на фортепіано. 1901—05 навчалася в Харків. г-зії й одночасно брала уроки гри на фортепіано у проф. А.Бенша. Драм. мист-ва навч. у батька. 1905 вперше виступила на публічному концерті. У цьому ж році навч. в Парижі в Р.Карон (співу) і проф. Тальберга (гри на фортепіано). 1907—10 вчилася на імператорських драм. курсах в Санкт-Петербурзі (клас В.Давидова і В.Петрова). Від 1909 приватно брала уроки співу спочатку в С.Гладкої, потім у А.Томської. Від 1912—13 навч. в Італії в Римській консерваторії у А.Котоньї. 1913—14 — солістка рим. театру «Констанца», 1915—16 — Театру муз. драми та Нар. дому в Петрограді (нині м. С.-Петербург). Після революції 1917 брала участь у концертах для робітників, виконувала нар. й революц. пісні. 1918 гастролювала по Україні, зокрема співала в Харкові. 1920—22 — солістка Ростовської опери, 1922—23 — Харків. опери. Згодом співала на оперних сценах Поволжя, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу. Від 1929 — солістка Нар. дому в Ленінграді (нині м. С.-Петербург). У 1930-х рр. викладала спів у Ленінградському театрі муз. комедії, давала приватні уроки й епізодично виступала в концертах. Володіла голосом великої сили і краси тембру широкого діапазону. Співала партії: Татьяна, Ліза, Марія («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа» П.Чайковського), Купава («Снігуронька» М.Римського-Корсакова), Тамара («Демон» А.Рубінштейна), Аїда («Аїда» Дж.Верді), Рахіль («Жидівка» Ф.Галеві), Маргарита («Фауст» Ш.Гуно), Тоска
(«Тоска» Дж.Пуччіні), Недда («Паяци» Р.Леонкавалло), Мерседес («Кармен» Ж.Бізе). Як камерна співачка виконувала в Італії сольні партії в ораторіях «Жанна д’Арк» П.Паре і «Дочка Ієвфая» Дж.Каріссімі, у Четвертій симфонії Г.Малєра і Дев’ятій симфонії Л. ван Бетховена. Виступала під орудою диригентів В.Менгельберга, А.Пазовського та ін. Активно пропагувала укр. музику, зокрема, виконувала твори укр. композиторів (М.В.Лисенка, К.Стеценка, Я.Степового) та нар. пісні. Була одружена з актором оперети М.Михайловим, у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 пережила з ним блокаду Ленінграда. Після війни займалася переважно приватною педагогічною діяльністю. П. в м. Петродворець Ленінгр. обл., нині РФ. Літ.: Горовиц А. О концерте А.М. Кропивницкой. «Южный край» (Х.), 1918, 10 мая; Лисенко І. З родини Кропивницьких. «Вітчизна», 1978, № 7; Його ж. Словник співаків України. К., 1997; Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003. І.М. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРОПИВНИЦЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
