КРОНЕБЕРГ Андрій Іванович (1815 або 1816 — 22(10).04.1855) — філолог, історик. Син І.Кронеберга. Н. в м. Харків. Закінчив Моск. ун-т. 1836 дебютував як літератор у харків. альманасі «Надежда» презентацією перекладів рос. мовою уривків з п’єси «Макбет» В.Шекспіра. 1838 підготував некролог і бібліографію робіт свого батька для ж. «Московский наблюдатель» (1839, ч. 1, кн. 2). Надсилав матеріали до петерб. преси. Зарекомендував себе прискіпливим критиком, обнародувавши гостру статтю «“Гамлет”, исправленный г-ном Полевым» («Литературная газета», 1840, 19—22 черв.). Налагодив співпрацю з місячником «Отечественные записки», зокрема, вмістив там власні тлумачення текстів Г.Гейне, Й.-В.Гете та В.Шекспіра (1844 у Харкові видав перекладений ним «Гамлет»). Друкувався в «Молодику». 1845 оприлюднив рос. мовою роман О.Дюма «Королева Марго» («Отечественные записки», № 7—9; окремо — петерб. 2-томник того ж року). 1846 друкувався в альманасі «Петербургский сборник» (у той же час авторами альманаху були Ф.Достоєвський, О.Герцен, М.Некрасов, В.Белінський, І.Тургенєв). 1847 оселився в Санкт-Петербурзі, на шпальтах «Современника» розмістив переклади творів В.Шекспіра, Й.-В.Гете, Ч.Дікенса, Г.Філдинга, Ж.Санд та ін. західноєвроп. письменників, а також власне оповідання «Странные вещи» (1850, № 5), повість «Скрыпка» (1850, № 3, 6), статті «Богатства Древнего Рима и знакомство его с Грециею и Востоком» (1849, № 4) та «Шахматы» (1850, № 2—3, 5).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кронеберг Андрій Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
