КРМАН Даніель (1663—24.08. 1740) — словац. церк. та суспільно-політ. діяч, видавець, перекладач, автор численних реліг. й істор. творів, а також «Словацької граматики» (1704). Н. в с. Омшен (нині село в Словаччині) у нім. протестантській сім’ї. Навч. в освіт. закладах Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща), Лейпцига та Віттенберга (обидва — Німеччина). Працював учителем, зав. євангелічної школи. Завершив освіту в Дрездені та Берліні (обидва — Німеччина). 1706 обраний суперінтендантом лютеранської церкви Пн. Угорщини. Разом зі словац. шляхтичем С.Погорським був відправлений словац. та угор. протестантами до Карла XII з метою заручитися його підтримкою у протистоянні з католицизмом. До швед. ставки Карла ХII, що знаходилася біля Могильова (нині місто в Білорусі), прибув у серп. 1708. Отримавши позитивну, але стриману
відповідь на свої клопотання, мав вирушити у зворотну дорогу, проте через обставини воєн. часу змушений був перебувати при швед. армії до прибуття її залишків у Бендери (нині місто в Молдові). Лише тут Карл XII надав словац. посланцям 20 тис. талерів на Пряшівську колегію та 1 тис. талерів на дорогу, після чого вони поїхали до Словаччини. 1710—11 через переслідування емігрував до Німеччини та Польщі. Після подорожі ще кілька разів відвідував укр. землі. 1729 за розпорядженням імп. Карла VI Габсбурга був заарештований. Судовий процес у його справі закінчився винесенням вироку про довічне ув’язнення. До смерті перебував у в’язниці м. Пресбург (нині м. Братислава, Словаччина). Автор «Подорожнього щоденника», який містить записи про його поїздку до швед. короля. У ньому значне місце займають відомості про воєнно-політ. події в Україні, зокрема про прийом І.Мазепи та запорожців шведами, облогу Полтави, Полтавську битву 1709, відступ рештків армії Карла XII та укр. загонів до Бендер. Важливими є свідчення про взаємини шведів з укр. нас., портретний опис І.Мазепи, відомості про побут та звичаї українців, реліг. ситуацію в Україні, її природні умови. Щоденник містить також міркування К. про причини повороту швед. армії в Україну та про мотиви переходу І.Мазепи на бік Карла XII, а також про обставини, які стали визначальними для битви під Полтавою. На думку істориків, повідомлення К. мають високий рівень достовірності. «Подорожній щоденник» уперше було видано з його латиномовної копії 1894 в Будапешті (нині столиця Угорщини), а 1969 його опубліковано з оригіналу лат. мовою та зі словац. перекладом. Укр. мовою частина щоденника К. була перекладена двічі. Обидва переклади здійснено зі словац. мови. Тв.: Подорожній щоденник (Itinerarium 1708—1709). К., 1999. Літ.: Томашівський С. Словацький висланник на Україні (1708—1709). В кн.: Науковий збірник присвячений професорови Михайлови Грушевському. Львів, 1906; Сварник І. Словак під Полтавою. «Жовтень», 1988,
405 КРМАН
Д. Крман.
406 КРОВЛЯ
№ 1; Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожніх по Україні та інших писань чужинців за десять століть. К., 1992; Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII ст. К., 1998. В.В. Станіславський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»