КРИЖАНОВСЬКИЙ (Крижанівський) Микола Андрійович (11.11 (30.10).1818—11.05(29.04).1888) — військ. і держ. діяч Російської імперії, письменник. Генералад’ютант (1862). Н. в сім’ї дворян Санкт-Петерб. губернії. 1837 закінчив артилер. уч-ще в СанктПетербурзі, отримав звання офіцера і був залишений у цьому ж навч. закладі. 1839 направлений служити в гвард. артилер. бригаду, потім відряджений до Берліна (Німеччина) помічником військ. агента, вдосконалювався як фахівець. Від 1842 — офіцер з особливих доручень при начальникові Чорномор. берегової лінії на Кавказі. 1850 — штаб-офіцер Арсеналу в Києві. Учасник Кримської війни 1853—1856, нач. артилерії Пд. армії. 1854 за здобуття фортеці Силістрія (нині м. Силістра, Болгарія) нагороджений золотою шаблею з написом «За храбрость». Став генерал-майором, був одним з організаторів Севастопольської оборони 1854— 1855. Зазнав контузії. 1856 в час. «Артиллерийский журнал» виступив з передмовою до статті підпоручика В. Лугинина «Некоторые исторические достопримечательности обороны Севастополя». Перебуваючи того року в Одесі, адресував до цього самого журналу спогади «Посещение лагеря союзников на Федюхинских горах» (публікація викликала жваві відгуки; 1857 опубліковані цим самим виданням). Від 1857 у С.-Петербурзі керував артилерійським училищем й Михайлівською артилерійською академією, написав і оприлюднив «Очерк устройства и хозяйства французской артиллерии с изложением главных оснований организации французской армии», «Замечания, сделанные в течение войны 1854—1856 года по снабжению войск огнестрельными припасами и оружием», «Обзор сведений, полученных с театра войны из Италии» та ін. 1861 виконував обов’язки нач. гол. штабу 1-ї армії та особливої канцелярії намісника Царства Польського, варшавського генерал-губернатора, був утверджений генерал-лейтенантом. 1862 відкликаний до С.-Петербурга, підвищений до генерала від артилерії, призначений головою комісії зі складання військово-суд.
статуту. 1863 призначений пом. командира Кронштадського порту, 1864 — пом. командувача Віленського військ. округу, 1865 — оренбурзьким генерал-губернатором. За вдалий наступ рос. військ проти Бухарського ханату 1866 удостоєний ордена св. Георгія 3-го ст. 1881 урядова ревізія виявила в Оренбурзькому краї незаконні оборудки. К. було увільнено із займаної посади, а очолювані ним генерал-губернаторство та Оренбурзький військовий округ було скасовано. Вийшовши у відставку, займався літературною діяльністю. 1884 в ж. «Русский вестник» обнародував роман «Дочь Алаяр-хана», 1886 у місячнику «Русская старина» — мемуари «Севастополь и его защитники в 1855 г.» Досліджував історію польського повстання 1863—1864. П. у с. Матвіївка Золотоніського пов. Полтав. губ. (нині село Золотоніського р-ну Черкаської обл.). Посмертно побачила світ його худож. проза: «На берегу Черного моря» («Русское обозрение», 1897, № 1—12), «Казачка» (СПб., 1905). Літ.: Веревкин Н. Письмо к редактору Артиллерийского журнала. «Артиллерийский журнал», 1857, № 5; А.А. Об артиллерийских лекциях при гвардейской артиллерии. Там само, 1858, № 3; П.Ф. Правила приема войсками предметов артиллерийского довольствия, собранные бывшим штабофицером по искусственной части Киевского арсенала Н.Крыжановским, части 1 и 2. Там само, 1859, № 1; Лобысевич Ф. Главные начальники Оренбургского края: 1734—1870. «Военный сборник», 1872, № 5; [Роткирх В.А.] Солдатская песня 1861 года. «Русский архив», 1884, кн. 3; Милошевич Н.С. Севастополь в ночь с 27 на 28 августа 1855 г.: По поводу Записок генерала Крыжановского «Севастополь и его защитники в 1855 г.» «Русская старина» 1886, № 12; Крыжановский Николай Андреевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903; Пащенко М.В. Крыжановский. В кн.: Русские писатели: 1800— 1917, т. 3. 1994; Оренбург-260. Оренбург, 2003. П.Г. Усенко.
фортеці, звідти 1830 засланий до Сибіру. Спершу мешкав у м. Березов, 1832 переведений до м. Ішим Тобольської губ. (нині обидва міста в Тюменській обл., РФ). Тяжко захворів, отримав дозвіл на лікування у м. Тобольськ (нині місто Тюменської обл., РФ), де й помер. Літ.: Коробка Н.И. Польские общества 20-х годов и декабристы. В кн.: О минувшем. СПб., 1909; Медведская Л.А. Южное общество декабристов и Польское патриотическое общество. В кн.: Очерки из истории движения декабристов. М., 1954; Ольшанский П.Н. Декабристы и польское национально-освободительное движение. М., 1959; єepkowski T. Krzyпanowski Seweryn. W: Polski S»ownik Biograficzny, t. 15/4. Wroc»aw—Warszawa— Krak\w, 1970; Декабристы: Биографический справочник. М., 1988. П.Г. Усенко.
333 КРИЖИЦЬКИЙ
С.Т. Крижановський. Портрет роботи невідомого художника. До 1839.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Крижанівський Микола Андрійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
