КРАТОХВИЛЯ-ВІДИМСЬКА Юзефа Богуславівна (18.05.1878— 19.12.1965) — живописець і графік, майстриня архіт. пейзажу. Н. в м. Львів. Під час Першої світової війни жила в Силезії (істор. обл. у верх. і середній течії р. Одер; нині більша її частина в межах Польщі, решта — у складі Чехії). 1919 повернулася до Львова. Вчилася у Вищій худож. шк. у Відні та на курсах живопису при Львів. худож. шк. (1921—23). Від 1926 працювала кореспондентом франц. асоц. худож. зв’язків. 1932 їй присвоїли звання офіцера Франц. акад. й нагородили орденом «Академічні пальми». У 1930-ті рр. — чл. правління та заст. голови Спілки львів. художників-графіків. Після приєднання західноукр. земель до УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі) 1940 стала чл. Спілки рад. художників України. Після звільнення Львова, окупованого в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 військами вермахту,
брала участь у шефстві над госпіталями. 1944—45 працювала художницею у Львівському історичному музеї. Справжнє покликання знайшла у графіці. Більшість її робіт присвячені красі львів. пейзажів та Гуцульщині. Значне місце в її творчості займають теми війни і села. Малювала краєвиди Парижа, Страсбурга (обидва — Франція), Зальцбурга (Австрія), Далмації (примор. обл. на пн. зх. Балканського п-ва, в Хорватії), створила численні портрети. Основні твори: «Далматинські селянки» (1910), «Гуцулки» (1930), «Львівські вежі», «Оссолінеум» (обидва — 1932), «Жінка з гітарою», «Колодязь біля Бернардинського монастиря» (обидва — 1933), «Двір єзуїтського костьолу» (1934), «Подвір’я старого університету» (1936), «Музиканти з Ворохти» (1937), «Старий Львів», «Арсенал» (обидва — 1940), «Пушкін та Міцкевич» (1949), «Ланкова», «Жнива» (обидва — 1950), портрет Т.Шевченка (1961). Твори К.-В. не раз експонувалися у Львові, а також у Польщі, Франції, США, Італії, Фінляндії, Австрії. Її картини зберігаються у фондах Національного художього музею України, Нац. музею у Львові, Львів. галереї мист-в, ін. музеях СНД, а також у приватних колекціях. П. в м. Львів, похована на Личаківському цвинтарі. Літ.: Островський Г. Юзефа Богуславівна Кратохвиля-Відимська. К., 1967; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. Т.Ю. Галайчак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАТОХВИЛЯ-ВІДИМСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
