КРАСОВСЬКІ — кілька козацько-старшинських, згодом — дворянських родів, різного походження. Найбільш відомий з них бере початок від шляхтича Йосипа Красовського (серед. — 2-га пол. 17 ст.), який за привілеєм польс. короля Яна II Казимира Ваза від 1659 тримав с. Волинка Чернігівського воєводства (нині село Сосницького р-ну Черніг. обл.). З його численного потомства відзначився Михайло Йосипович (р. н. невід. — п. до 1729), він був білоуським сотником (бл. 1700), черніг. полковим суддею (1710—16). Один із синів Михайла Йосиповича — Тимофій Михайлович (р. н. невід. — п. бл. 1765) — був спочатку сотником Сумського полку (1732), а згодом сум. полковим обозним (1756— 61), ін. син — Іван Михайлович (р. н. невід. — п. бл. 1770) сотник лебединський (1767). 1773—82 білоуським сотником був Василь Дмитрович (бл. 1751 — п. після 1811), а Іван Дмитрович (р. н. невід. — п. 1770) — сотником го-
родницьким (1770). До цього роду належали: відомий військ. та держ. діяч, учасник антинаполеонівських кампаній та Війни 1812, в. о. новоросійського та бессарабського генерал-губернатора (1830—31), генерал від інфантерії (1841) О.Красовський (1781—1843) та його син — військовик, учасник загальнорос. демократ. і укр. нац. рухів 1850— 60-х рр., підполковник А.Красовський (1822—1868); відомий педагог, дир. 2-ї Харків. г-зії (1846— 55) Микола Петрович (1808—55); генерал-лейтенант, постійний чл. Інженерного к-ту (1908—09) Ростислав Володимирович (1841— 1909); земський діяч, чл. Держ. ради Російської імперії (1908), гласний Санкт-Петерб. міськ. думи та Черніг. губернських земських зборів (1908), таємний радник (1908) Михайло Васильович (1851—1911; див. М.Красовський). Рід внесено до 1-ї, 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Черніг. та Харків. губерній. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
«Галичина», дивізія), яка здалася в полон британській армії на півдні Австрії та Балканах. Від 1945 до 1948 утримувався в таборі для військовополонених в Італії, після звільнення емігрував 1950 до США, очолював там Братство колиш. вояків 1-ї Укр. дивізії. П. у м. Детройт, похований на укр. православному цвинтарі в Бавнд-Бруку, штат Нью-Джерсі. Літ.: Омелянович-Павленко М. Зимовий похід. Каліш, 1934; Верига В. Під сонцем Італії. Торонто, 1984; Гунчак Т. У мундирах ворога. К., 1993; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995; Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи й забуття. К., 1995; Литвин М., Науменко К. Збройні Сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Львів—Х., 2007. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАСОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
