КРАСНОПІЛЬ — назва до 2-ї пол. 16 ст. смт Солотвин. КРАСНОСІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА — археологічна к-ра доби кінця палеоліту пізнього. Тер. її поширення — бас. річок Німан, Дніпро та його прит. Прип’ять. В Укр. Поліссі до цього типу к-ри належать виявлені і досліджені стоянки поблизу сіл: Красносілля (Володимирецького р-ну), Великий Мидськ (Костопільського р-ну; обидва Рівнен. обл.), Лютка (Старовижівського р-ну), Самари (Ратнівського р-ну; обидва Волин. обл.), Раска (Бородянського р-ну Київ. обл.); в урочищі Бір у Новгород-Сіверському р-ні
302 КРАСОВСЬКИЙ
А.О. Красовський
Черніг. обл. Усі ці стоянки датуються 9 тис. до н. е., це означає, що їхні мешканці жили в холодних умовах льодовикового періоду. Знайдений на стоянках крем’яний інвентар характеризується грубими черешковими наконечниками стріл, відщеповою технікою розколювання кременю, одноплощинними нуклеусами, короткими скребачками, ретушними різцями на відщепах. Мешканці стоянок, вочевидь, полювали на пн. оленів. На думку вчених, К.к. походить від к-ри лінгбі, для якої характерні великі наконечники особливого типу, саме такі наконечники дослідники знаходять на ранніх красносільських стоянках. Нас. к-ри лінгбі просунулося в Полісся із заходу. Післяльодовикове потепління бл. 8 тис. до н. е. привело до змін у природі та змін археол. к-р. Як вважають археологи, красносільська фінальнопалеолітична к-ра трансформувалася в мезолітичну пісочнорівську культуру. Літ.: Залізняк Л.Л. Передісторія України Х—V тис. до н. е. К., 1998. Л.Л. Залізняк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАСНОПІЛЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
