КРАСНОДОН (до 1936 — Сорокине) — місто обласного підпорядкування Луганської області, райцентр. Розташов. у пд.-сх. частині Донец. кряжа, на лівому березі р. Велика Кам’янка (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 7 км від однойменної залізничної станції. Нас. 48,7 тис. осіб (2004). Заснування міста пов’язане з буд-вом Сорокинського рудника (шахтового комплексу), яке припадає на період пром. піднесення в Російській імперії напередодні Першої світової війни. Вугільні розробки проводилися акціонерними т-вами Урало-Кавказької та Московсько-Казанської залізниць, а також торговими домами й окремими підприємцями на землях, що орендувалися в донських козаків Сорокинської та ін. волостей гурту станиці Гундорівська Донецького округу Області Війська Донського. Сорокине —
назва одного з тамтешніх хуторів; звідси й назва рудника та однойменного робітн. с-ща, що виросло поряд з ним. Швидкому промисловому освоєнню місцевих вугільних запасів сприяло спорудження 1912 Північнодонец. залізниці, що пройшла поруч із селищем рудника. 1914 на шахтах Сорокинського рудника видобули перше вугілля (цей рік згодом стали вважати роком заснування міста К.). На 1916 на руднику працювало 776 гірників, а в с-щі проживало 3105 осіб різних національностей, тут було більше десятка кам’яних та більше двох десятків дерев’яних будинків і кілька казарм. Адміністративно Сорокине належало до Катеринодонського підрайону Луган. р-ну. За часів громадянської війни в Україні 1917—1921 стрижнем соціальних конфліктів на Сорокинському руднику були суперечності між робітниками рудника і донськими козаками прилеглих станиць. 1923—62 та від 1966 — райцентр. Навколо Сорокиного з часом виникли кілька нових поселень: Краснодон, Первомайка, Ізварине, Урало-Кавказ та ін. 1935 був створений трест «Сорокинвугілля» (з 1936 — «Краснодонвугілля»), який об’єднував 25 шахт. 1936 с-ще отримало назву К. 28 жовт. 1938 К. надано статус міста. За переписом 1939, у ньому мешкало 22 тис. 220 осіб. У період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 під час окупації К. військами вермахту (з 20 лип. 1942 до 14 лют. 1943) у місті існував осередок руху Опору (див. Рухи Опору 1939—1945), відомий як «Молода гвардія». У післявоєнні роки в місті велися широкомасштабні роботи з відновлення зруйнованих і будівництва нових шахт. Сотні краснодонців тоді були нагороджені медалями «За восстановление угольных шахт Донбасса» й ін. відзнаками. 1956 тут зародився «мамаївский рух». Таку назву отримало ініційоване бригадою забійника М.Мамая з шахти «2-Північна» та підтримане комуніст. партією і рад. властями змагання гірняків за щоденне пере-
виконання змінних норм не менше, як на 1 т. Поруч із містом (за 10 км) навколо залізничної станції виросло місто-супутник Молодогвардійськ. На честь молодогвардійців у місті споруджено меморіальний комплекс «Нескорені». Літ.: Сидоренко О.О. Краснодон — місто комсомольської слави. К., 1961; ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968; История Краснодона. Web: Официальный сайт Краснодонского городского совета (http://krasnodon.org.ua/krasnodon/history). Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАСНОДОН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
