КРАСНОВ Іван Кузьмич (Козьмич) (1752—06.09(25.08).1812) — воєначальник. Генерал-майор (1798). Н. в станиці Букановська Донського козачого війська (нині станиця Волгоградської обл., РФ). Від поч. 1770-х рр. — на військ. службі. Учасник російсько-турецької війни 1768—1774. 1781 став сотником. 1787 за бойові заслуги в обороні Кінбурна під час російсько-турецької війни 1787—1791 отримав чин капітана. 1789 підвищений до секундмайора, вправно діяв під час Ізмаїла штурму 1790 й у битві під Мачином (нині місто в Румунії) 1791, за що був удостоєний золотої медалі на Георгіївській стрічці з портретом імп. Катерини II. 1792 брав участь у війні між Російською імперією та Річчю Посполитою, 1794 — у придушенні повстання, очоленого Т.Косцюшком. Від 1795 — полковник, од 1798 — генерал-майор. 1803 призначений наказним отаманом до Бузького козацького війська. Рішуче здолав опір непокірного козацтва у станицях Новогригорівка, Визиряни (Арнаутівська) та у Вознесенську, залучивши на допомогу собі роту Сибірського гренадерського полку. 1806 звільнений з посади за зловживання. Учасник російсько-турецької війни 1806—1812. Герой Війни 1812, командував козац. полками та мобільним загоном під час відступу рос. армії (в ар’єргарді, керованому генералом од кавалерії М.Платовим, потім — генерал-лейтенантом П.Коновніци-
296 КРАСНОВ
ним). 5 верес. (24 серп.) 1812 тяжко поранений у бою під Колоцьким монастирем поблизу с. Бородіно (нині село Моск. обл., РФ), де й помер за добу, напередодні Бородінської битви 1812. Похований на цвинтарі Донського монастиря в Москві. Нагороджений орденами св. Георгія 4-го класу, св. Анни 2-го ст., св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст., Мальтійським хрестом, золотою шаблею з написом «За храбрость». Літ.: Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края, ч. 1—2. Одесса, 1836— 38; Його ж. Еще о бугских казаках. «Киевская старина», 1882, № 12; Красновы. В кн.: Военная энциклопедия, т. 13. СПб., 1913; Хіоні І.О. Нові матеріали до історії Бузького козацького війська. «УІЖ», 1966, № 11; Глинка В.М., Помарнацкий А.В. Военная галерея Зимнего дворца. Л., 1974; Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на півдні України: 1775—1869. Одеса, 1995; Горшман А. Краснов. В кн.: Российский архив: История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв., т. 7. М., 1996; Козацтво на Півдні України: кінець XVIII—XIX cт. Одеса, 2000. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Краснов Іван Кузьмич» з дисципліни «Енциклопедія історії України»