КРАСКОВСЬКИЙ Іван Гнатович (24.06.1880 — 23.08.1955) — громад., політ. та держ. діяч, дипломат. Н. в с. Дубичі Гродненської губ. (нині село в Польщі). Закінчив г-зію в м. Вільно (нині Віль-
нюс), 1903—05 навч. на історикофілол. ф-ті Варшавського ун-ту. Звільнений за участь у нелегальному студентському гуртку, продовжив навчання в Петерб. ун-ті, де здобув фах історика-економіста. 1907—14 проживав у Вiльно, викладав у гімназіях, був чл. Бiлоруського вчительського союзу й ін. освіт. т-в. Від літа 1915 перебував у м. Київ. Обраний 1916 членом к-ту Всерос. союзу міст Південно-Західного фронту (див. Союзи зем-ств і міст), який займався наданням допомоги нас. зайнятих рос. військами територій Галичини і Буковини. Як чл. Української партії соціалістів-федералістів брав участь у революц. подіях в Україні навесні 1917. Наприкінці квіт. призначений комісаром Терноп. губ. Галицького генералгубернаторства (див. також Губернські комісари). Обіймав цю посаду й після того, як у лип. рос. війська залишили майже всю тер. губернії. Від груд. 1917 — товариш (заст.) ген. секретаря (потім — нар. міністра) внутр. справ В.Винниченка в уряді Української Народної Республіки. У період Української Держави — співробітник мін-ва закордонних справ, яке очолював Д.Дорошенко. Після утвердження влади Директорії УНР призначений товаришем (заст.) міністра закордонних справ. Згодом — голова Укр. дипломат. місії на Кавказі, посол УНР в Грузії. Після поразки української революції 1917—1921 перебував у Польщі, Литві, Латвії. 1925 переїхав в СРСР, поселився в м. Мінськ, працював у Держплані Білорус. СРР й одночасно був доцентом Білорус. ун-ту. 1930 переведений у м. Москва на роботу в Держплан СРСР. У грудні цього ж року заарештований органами ОДПУ СРСР за сфабрикованою справою «білоруських націонал-демократів». За вироком суду 1931 висланий у м. Самара (1935—1991 — Куйбишев, РФ), де працював у крайовому плановому управлінні. У листоп. 1937 знову заарештований; у берез. 1940 Особливою нарадою при НКВС СРСР звільнений з ув’язнення. Надалі до виходу на пенсію 1949 працював учителем у населених пунктах Куйбишевської обл. 1953 виїхав до дочки у
Чехословаччину. Реабілітований в СРСР у трав. 1962. П. у м. Братислава (нині Словаччина). Літ.: Гаврилюк Ю. Штрихи до біографії Івана Красковського. «Над Бугом і Нарвою», 2000, № 3; Сергійчук В. Іван Красковський — творець кавказької політики. Там само, 2000, № 4; Довідник з історії України. К., 2001; Гаврилюк Ю. За свободу України та Білорусі. Штрихи до біографії Івана Красковського — педагога та дипломата. «День», 2005, 4 листоп. П.З. Гуцал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАСКОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
