КРАКІВ — одне з найбільших і найстаріших міст Польщі. Розташоване в її пд.-зх. частині на р. Вісла. Вузол залізничних і автомобільних шляхів, пристань. Нас. 760 тис. осіб (2004). Виник у 8—10 ст. на місці поселення племені віслян. У 11—13 ст., поряд з м. Гнєзно, — гол. місто Польщі. 1320—1596 — столиця Корони Польської та одне з найбільших міст Центр. Європи. 24 берез. 1794 — центр визвол. руху на чолі з Т.Косцюшком. 1795—1809, 1846—1918 — у складі Австрії (з 1867 — Австро-УгорщиКраків. Палац єпископів. Пам’ятник Іоанну Павлу II. Фото 2008 р.
Краків. Вавель. Картина роботи художника Я. Гловацького. 1847.
на), 1809—1815 — Варшавського князівства; 1815—1846 — центр т. зв. Краківської республіки — штучного держ. утворення з нейтральним статусом (пл. 1164 км2; нас. 95 тис. осіб, 1815). 1939— 1944 окупований гітлерівською Німеччиною, був адм. центром Генеральної губернії, а також одним із центрів польс. руху Опору (див. Рухи Опору 1939—1945). Визволений військами Першого Українського фронту 19 січ. 1945. Істор. ядро К. — пагорб Вавель з архіт. комплексом 10— 17 ст. Від 11 ст. Вавель — гол. королів. резиденція, місце коронації і вічного спочинку польс. монархів. 16 ст. — період найвищого розквіту Вавеля, час створення скарбу польс. Ренесансу (див. Відродження) — Зигмунтової каплиці при кафедральному соборі. Серед ін. архіт. пам’яток — романський костел св. Анджея (бл. 1090), готичні костели Діви Марії (бл. 1360—1548, вівтар — скульп. В.Ствош, 1477—89) і Святого Хреста (14—16 ст.), торг. суконні ряди (сукеннице), перебудовані в стилі Відродження 1555—59, колиш. будинок Ягеллонського університету («Колегіум Майус», 15 ст.) та ін. Краківський універси-
тет — найстаріший ун-т у Польщі. Заснований 1364. 1400 реорганізований королем Владиславом II Ягайлом (Ягелло, звідси — друга назва ун-ту) за зразком Паризького. У Краківському ун-ті навчався і працював польс. астроном, основоположник геліоцентричної системи світу М.Коперник. 1873 на базі Ягеллонського ун-ту створено Польс. АН. У княжу добу встановлено зв’язки К. з укр. (рус.) землями, гол. чин. торг. (через К. проходив важливий шлях з Києва до Праги (Чехія) і Пд. Німеччини). Вони стали тіснішими з 2-ї пол. 14 ст., коли до складу Корони Польс. ввійшла частина укр. (рус.) земель. За правління династії Ягеллонів при королів. дворі перебували також українці (русини), а в ун-ті навч. укр. (рус.) молодь і одним з його професорів був Ю.Дрогобич (1488). У К. друкувалася в Ш.Фіоля перша укр. книжка (1491). Наприкінці 18 ст. в К. постала греко-катол. парафія (див. Українська греко-католицька церква), якій 1808 віддано церкву св. Норберта. Укр. колонія збільшилася в 2-й пол. 19 ст., коли К. належав до Австрії. У 1910-х рр. вона становила бл. 1,5 тис. осіб, в 1930-х — бл. 2000 (частково сполонізовані), переважно студентів і військових. Українці зосереджувалися навколо церкви та т-ва «Просвіта» (з 1894; див. Просвіти), українцістуденти (1888 — 60 осіб, 1911 — 200, 1930 — бл. 500) — навколо Української студентської громади (1924—39). У К. українці спочатку вивчали мед. науки, пізніше — усі фахи в ун-ті, Акад. мист-в, Гірничій акад., Вищій торг. школі тощо. В ун-ті викладали в 19 ст. (на теологічному ф-ті) українці — Ф.Кулревич, Л.Лаврисевич, О.Черлюнчакевич (усі три були одночасно греко-катол. парохами), у період між двома світ. війнами — Б.Лепкий (каф-ра укр. літ.), І.Зілинський (кафедра укр. мови), С.Томашівський, В.Кубійович, Ю.Панейко; у Гірничій акад. — І.Фещенко-Чопівський. У різні часи в К. жили укр. письменники В.Стефаник, Я.Галан. У краківській Акад. мист-в навч. укр. художники М.Жук, М.Бурачек, О.Новаківський. У К. працювали укр. співаки С.Крушельницька, О.Мишуга. 1939—41
К. був важливим осередком укр. еміграції, яка нахлинула туди після зайняття західноукр. земель
Червоною армією (див. Радянська армія; понад 3 тис. осіб). У зв’язку з тим, що К. був гол. мі-
285 КРАКІВ
Краків. Площа Ринок. Фото початку 21 ст.
286 КРАКІВСЬКА
Краків. Вавель. Фото початку 21 ст.
стом нім. Ген. губернії, у ньому 1940—44 діяв центр укр. легального життя в Генеральній губернії — Український центральний комітет (УЦК) на чолі з доц. Ягеллонського ун-ту В.Кубійовичем та Українське видавництво, яке, крім книжкової продукції, видавало щоденник «Краківські вісті» та ін. газети. «Краківські вісті» (до 1 трав. 1940 виходили двічі, далі — до 30 жовт. 1944 — тричі на тиждень у К. (1940—44) й Відні (з 10 жовт. 1944 до 29 берез. 1945)) були неофіц. органом УЦК (ред. М.Хом’як) і призначалися насамперед для укр. нас. Ген. губернії, хоча поширювалися й серед українців у Німеччині й Чехії та Моравії. Попри гостру нім. цензуру, були єдиним за Другої світової війни загальноукр. щоденником і становлять цінне джерело для пізнання того періоду на всіх укр. землях. Усього вийшло 1401 число накладом від 7 тис. до 22,5 тис. прим. Після II світ. війни укр. колонія в К. згорнула свою діяльність. Унаслідок примусового переміщення всіх українців 1947 з пд.-сх. земель Польщі на пн. та пн.-зх. у ході акції «Вісла» (див. «Вісла», акція 1947) змінилися етно-демографічна ситуація в регіоні і політико-правове становище укр. нас. в усій країні. Польс. уряд заборонив діяльність греко-катол. церкви. Становище почало поступово виправлятися зі зміною політ. системи в Польщі. 1989 Мін-во к-ри і мист-в Польщі зареєструвало створену в К. фундацію св. Володимира — Хрестителя Київ. Русі, яку очолює проф. укр. філології, зав. каф-ри українознавства Ягеллонського ун-ту В.Мокрий. При
фундації діють Центр укр. науки і к-ри, українознавча б-ка та укр. книгарня «Нестор». Від 1991 видається альманах «Між сусідами», від 1992 — «Краківські українознавчі зошити», від 1995 понині — час. «Краківські обрії». У фундації існує також запроектована проф. Ю.Новосільським каплиця перших страстотерпців Київ. Русі святих Бориса і Гліба, синів небесного покровителя фундації св. Володимира Хрестителя. Каф-ра українознавства Ягеллонського ун-ту постійно організовує студентські Дні укр. к-ри. Низка пам’яток укр. старовини є в музеях Чарторийських (рукопис Лавришівського євангелія, грамоти з 14—15 ст.) і Чапських, у б-ках Польс. АН і Ягеллонській, у скарбниці Вавельської кафедри (поліхромія Каплиці Чесного Хреста з 1470 із староукр. написами) та ін. На Раковицькому цвинтарі в К. поховано бл. 300 вояків Української Галицької армії, померлих у таборі Домб’є. Літ.: Альманах українського студентського життя в Кракові. Краків, 1931; Горняткевич Д. Українські пам’ятки в Кракові: Збірник матеріалів НТШ в Торонто. Торонто, 1954; Божик С. Українська католицька парохія і церква св. Норберта в Кракові. Ловеч, 1959; Z»ota ksi“ga Krak\w. Кrak\w, 1996; Український альманах 2002. Варшава, 2002. І.І. Ільюшин.
Serсzyk W. «Historia Ukrainy». Краків, видання Ягелллонського університету, 2001. Обкладинка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАКІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
