КОШОВИЙ ПИСАР, військовий писар — виборна вища керівна посада в Запорозькій Січі. Обіймаючи третю за значимістю посаду у Війську Запорозькому низовому (див. Військо Запорозьке), К.п. відав усіма письмовими справами Війська, займався офіц. листуванням у внутр. і зовн. справах, вів усі фінансові справи і рахунки, приймав усі укази, ордери і листи, що надходили на Січ від різних посадових і цивільних осіб на ім’я Війська чи пана кошового отамана. К.п. мав виключне право вести листуКаламар. 18 ст.
Футляр для паперів — портфель військового писаря. 17 ст.
Чорнильниця запоясна — каламар. 18 ст.
266 КОШОВИЙ
Військовий писар (за Т. Калинським). Картина роботи художників С. Васильківського, М. Самокиша. 1900.
них заг. козац. радою паперів. Він, як і кошовий отаман, жив і харчувався разом з простими козаками того самого куреня (див. Курені запорозькі), до якого був колись приписаний. Джерелом доходів судді було царське жалування — 70 рублів на рік і частина мита за перевози через ріки. Крім того, він отримував, як і кошовий отаман, ралець із торгівлі і штрафів. Літ.: Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків, т. 1. Львів, 1990. О.Л. Олійник.
М.Й. Коялович.
вання від імені Коша Запорозької Січі. Він тримав у своїх руках усі важелі політики і громад. життя. Його посаду можна порівняти із сучасним начальником штабу армії. Незважаючи на те, що ця посада була виборною, писарі подовгу залишалися при ній. Відомо, що за останній 41 рік на Запорожжі змінилось лише чотири писарі. Зовн. ознакою влади К.п. був каламар (чорнильниця; див. Каламар козацький) у добрій срібній оправі і перо, застромлене за праве вухо. Йому підпорядковувалися до двох десятків різних канцелярських службовців, якими керував його помічник — виборний підписар (див. також Кошова канцелярія). Літ.: Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків, т. 1. Львів, 1990. О.Л. Олійник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОШОВИЙ ПИСАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
