КОТЛЯРЧУК Нектарій (справжнє ім’я — Ніколає; криптонім і псевдоніми — К. Н., Ніко Котлярчук, К. Ніколає; 19.02.1875— 04.07.1934) — церк. і культ. діяч, публіцист. Д-р теології, проф. (1919). Н. в с. Стулпікани Кимпулунзького пов. в сім’ї церк. кантора. 1895 закінчив Сучавську г-зію, 1901 — теологічний і літературно-філос. ф-ти Чернів. ун-ту. 1919—23 — дир. наук. б-ки Чернів. ун-ту (нині Чернівецький національний університет), 1920— 21 — декан теологічного ф-ту цього ж ун-ту. 1924—34 — архієпископ і митрополит Буковини. У різні роки написав і опубліку-
Нектарій (Котлярчук).
вав кілька праць з історії церкви і румун. літератури. П. у м. Чернівці. Тв.: Православний патріарший престол у Константинополі. Чернівці, 1903; Дещо про реформу церковного патронату на Буковині. Чернівці, 1904; Історія румунської літератури на Буковині. Чернівці, 1906; Установче право і церковний патронат у провінціях Молдавії і Буковини. Чернівці, 1907; Соціальний захист і православна церква. Б/м, 1921. Літ.: Лютик М. Котлярчук Нектарій. «Зоря Буковини», 1993, 30 черв.; Про Котлярчука Н. В кн.: Чернівецький університет: Сторінки історії. Чернівці, 1995; Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах. Чернівці, 2005. О.Д. Огуй.
полеона». Працював ст. н. с. у Комісії Академії наук УРСР з історії Великої Вітчизняної війни в Україні і за сумісництвом — на каф-рі історії СРСР Київ. ун-ту: викл., доц. (1949), зав. (1968— 84), проф. Тема докторської дис.: «В.І. Ленін — основоположник радянської історичної науки». Читав лекції з історії Росії 19 ст., з рос. і рад. історіографій, низку спецкурсів. Автор підручника «Історія СРСР» та більше 60 наук., науково-популярних та навчально-методичних праць, присвячених історії Росії та України 19 ст., декабристському рухові, поширенню марксизму в Росії, розвиткові історичної науки. Досліджував сусп. та істор. погляди О.Герцена, О.Пушкіна, В.Бєлінського. Кілька його праць було опубліковано за кордоном, зокрема в НДР, Польщі, Чехословаччині. Від 1988 — на пенсії. Нагороджений 2-ма орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизн. війни 2-го ст., 7-ма медалями. П. у м. Київ. Тв.: Отечественная война 1812 года. Берлин, 1956; В.И. Ленин об историческом развитии России. К.,1961; К.Маркс і Ф.Енгельс про Росію і їх зв’язки з російськими революціонерами. К., 1962 (у співавт.); Историография истории СССР. (1917—1934 гг.). К., 1966; В.І. Ленін — основоположник радянської історичної науки. К., 1969; К.Маркс, Ф.Енгельс і Росія. К., 1971; Перші російські благовістителі свободи. К., 1975; Введение в изучение истории. К., 1982. Літ.: Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Вивчення руху декабристів у Київському університеті ім. Тараса Шевченка в 1944—1991 роках. «Вісник Київського університету. Історія», 2003, вип. 68—70; Казьмирчук Г.Д. Котов Віктор Никифорович. В кн.: Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). К., 2004; Його ж. Котов Віктор Никифорович: Людина і вчений. В кн.: Проблеми історії та історіографії України. К., 2007; Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спр. 50, 126 арк. Я.С. Калакура.
кож поселень давньорус. часу. Розташов. в околицях с. Котоване Дрогобицького р-ну Львів. обл. Найбільш дослідженим є поселення доби неоліту лінійнострічкової кераміки культури (Котоване I), воно вивчалося В.Кобільником, Я.Пастернаком, І.Свєшніковим, Л.Мацкевим, В.Козаком та ін. Під час розкопок 1942 Я.Пастернаком тут зафіксовано два житла типу півземлянок, знайдено багато кам’яних і керамічних виробів. Літ.: Пастернак Я. До проблеми поширення й хронології лінійнострічкової кераміки в Європі. Авґсбург, 1948; Свешников И.К. Культура линейно-ленточной керамики на территории Верхнего Поднестровья и Западной Волыни. «Советская археология», 1954, т. 20; Пассек Т.С., Черныш Е.К. Памятники культуры линейноленточной керамики на территории СССР. М.—Л., 1963; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский период). К., 1990. Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОТЛЯРЧУК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
