«КОСМОПОЛІТИЗМ», ідеологічна кампанія боротьби з «безрідними космополітами» і чергова сталінська терористична чистка в СРСР. Кампанія була розпочата в берез. 1947, коли при мін-вах і відомствах були запроваджені «суди честі», що мали, відповідно до їхніх статутів, «повести непримиренну боротьбу з низькопоклонством перед західною культурою, ліквідувати недооцінку значення діячів російської науки і культури у розвитку світової цивілізації». Виступаючи з нагоди 30-ї річниці більшовицької революції, 1-й заст. голови РМ СРСР і міністр закордонних справ СРСР В.Молотов закликав засудити всі прояви низькопоклонства перед Заходом (див. Євроатлантична цивілізація) і бурж. к-рою. У січ. 1948 секретар ЦК ВКП(б) А.Жданов на нараді діячів рад. музики в ЦК ВКП(б) увів до пропагандистського лексикону термін «безрідний космополіт». Невдовзі цей термін в рад. ідеологічному арсеналі змінив термін «антипатріотизм». Й.Сталін тлумачив космополітизм передусім як поширення агресивного, спрямованого на глобальну гегемонію амер. бурж. націоналізму, як своєрідний інструмент ідеологічної й культ. експансії США. Звинувачення в космополітизмі адресувалися гол. чин. усім інтелектуалам, які контактували із Заходом або зберігали вірність переконанням, близьким до сві-
тогляду дореволюц. лібералів-західників (див. Західники). Але найбільш потенційно вразливими щодо таких звинувачень були представники єврейс. національності, оскільки вони мали численних родичів за кордоном, а їхні одноплемінники були достатньо й виразно представлені серед інтелектуальних еліт США і країн Зх. Європи. В епіцентрі нової ідеологічної кампанії спочатку постали театральні критики, серед яких було чимало євреїв. Їхня прозахідна естетика, яку влада змушена була терпіти в перші повоєн., відносно ліберальні, роки, наприкінці 1948 уже явно не вписувалася в антизахідні ідеологічні рамки періоду «холодної війни». 12-й пленум правління Спілки рад. письменників, що відбувся в груд. 1948, звинуватив групу відомих критиків у ідеологічному шкідництві. Масова боротьба з космополітизмом розпочалася після публікації ред. статті в газ. «Правда» 28 січ. 1949 під назвою «Об одной антипатриотической группе театральных критиков». Публікації статті передувало засідання оргбюро ЦК ВКП(б) 24 січ. 1949, на якому було вирішено розгорнути широку пропагандистську кампанію «проти безрідного космополітизму і антипатріотичних сил». Стаття готувалася за безпосередньою участю Й.Сталіна. «Правда» звинуватила групу театральних критиків у тому, що вони «втратили свою відповідальність перед народом» і є «носіями глибоко відразливого для радянської людини, ворожого їй безрідного космополітизму». Їх було зараховано до категорії антипатріотичних сил, що «руйнували монолітну єдність радянського суспільства». Космополітизм був представлений газетою у трьох різновидах: «ура-космополітизм», «оголтілий космополітизм» і «безрідний космополітизм». Однак у подальшому в офіц. рад. пропаганді прижився лише останній термін. Слідом за «Правдою» критику «космополітів» розгорнули «Литературная газета», «Культура и жизнь», «Советское искусство». В Україні з критикою виступили «Більшовик України», «Дніпро», «Вітчизна», «Радянська Ук-
раїна», «Радянське мистецтво», «Вільна Україна» та ін. видання. Спрямування цієї критики визначив XVI з’їзд КП(б)У (січ. 1949). У доповіді М.Хрущова космополітизм критикувався як такий, що ігнорує багатонац. прояви єдиної за своїм змістом рад. к-ри. У резолюції з’їзду прозвучала вимога посилити боротьбу з пережитками безрідного космополітизму і низькопоклонства перед «гнилою культурою» бурж. Заходу. У лют. 1949 пройшов пленум Спілки рад. письменників України під девізом: «До кінця розгромити космополітів-антипатріотів». Пошуки «космополітів» і їх критика були поширені на всі культ. центри республіки та на всі сфери літературно-худож. творчості. У Києві центрами космополітизму були оголошені Укр. театральне т-во і Київ. консерваторія (нині Національна музична академія України імені П.Чайковського). Під вогонь критики в Україні попали А.Гозенпуд, Я.Гордон, І.Стебун, Л.СановСмульсон, Є.Адельгейм, Є.Мартич (Фінкельштейн), А.Кацнельсон, М.Штейн, Л.Лівшиць, Л.Юхвід та ін. Найбільш поширеними репресивними заходами щодо космополітів були моральні утиски, критика, звільнення з роботи, виключення з комуніст. партії, заборона друкуватися. Разом з тим, боротьба з космополітизмом стала прелюдією широкомасштабного наступу на «єврейських буржуазних націоналістів». До кінця правління Й.Сталіна кілька десятків людей були страчені у справі Єврейс. антифашист. к-ту (див. Єврейський антифашистський комітет) і деяких ін. справах, сотні — відправлені в табори, тисячі — позбавлені роботи. Отримавши бажаний для себе результат, зокрема справивши сильний психологічний вплив на рад. єврейство, яке займало важливі позиції у сфері літератури, мист-ва, науки й освіти, влада почала згортати антикосмополітичну кампанію в пресі та ін. засобах масової інформації. З газет і радіо були зняті надмірно крикливі та войовничі публікації і передачі. У наступні роки атаки на «буржуазний космополітизм» як знаряддя амер. ідеологічної експансії час від часу відновлю-
валися, але вже не мали такого розмаху, як на поч. 1949. 28 жовт. 1951 у «Правді» з’явилася ред. стаття «Проти рецидивів антипатріотичних поглядів у літературній критиці», в якій містилися нові звинувачення на адресу деяких критиків. Останній сплеск кампанії спостерігався на поч. 1953, у період розслідування «справи лікарів». Після смерті Й.Сталіна кампанія була згорнута. Літ.: Борщаговский А.М. Записки баловня судьбы. М., 1991; Батыгин Г.С., Девятко И.Ф. Еврейский вопрос: Хроника сороковых годов. «Вестник Российской академии наук», 1993, т. 63, № 1; Ваксберг А.И. Нераскрытые тайны. М., 1993; Айзенштат Я.И. О подготовке Сталиным геноцида евреев. Иерусалим, 1994; Костырченко Г.В. Тайная политика Сталина: власть и антисемитизм. М., 2001; Этингер Я.Я. Это невозможно забыть. М., 2001; Даниленко В.М. Єврейське питання. В кн.: Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ—ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002; Ксенофобия: история, идеология, политика. М., 2003; Медведев Ж.А. Сталин и еврейская проблема. Новый анализ. М., 2003. В.М. Даниленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««КОСМОПОЛІТИЗМ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
