КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович (25(13).08.1864—05.11. 1938) — економіст. Д-р політекономії (1907), акад. УАН (1918; нині Національна академія наук України). Н. в с. Дорошівка Глухівського пов. Черніг. губ. (нині село Ямпільського р-ну Сум. обл.; за іншими даними, на х. Янков того ж повіту) в заможній дворянській родині. Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській г-зії, яку закінчив 1883. 1887 закінчив фіз.-мат. ф-т Моск. ун-ту, водночас склав екстерном іспити за повний курс юрид. наук. Працював учителем математики в г-зіях. 1892—94 — професорський стипендіат каф-ри політекономії і статистики Моск. ун-ту. Працював під кер-вом О.Чупрова. 1896—97 був у наук. відрядженні за кордоном (Німеччина, Австрія). Від 1900 — приват-доцент каф-ри політ. економії і статистики Московського університету. 1901 захистив дис. на ступінь магістра політекономії на тему: «Установи для дрібного кредиту в Німеччині: Їхня історія у зв’язку з деякими сторонами економічного життя цієї країни». 1902—04 — ад’юнкт-професор Ризького політех. ін-ту. Від берез. 1904 — в. о. екстраординарного професора каф-ри поліцейського права, а з жовт. 1905 — декан юрид. ф-ту Новорос. ун-ту (нині Одеський національний університет). 1907 захистив у Моск. ун-ті дис. на ступінь д-ра політекономії на тему: «До аграрного питання: Селянське і поміщицьке господарство». Обстоював курс на поступові демократ. зміни, розвиток у Російській імперії конституціоналізму і парламентаризму. 1905 брав участь у підготовці проекту рос. конституції. 1907 звільнений з
посади декана і притягнутий до кримінальної відповідальності за посадовий злочин («потурання безпорядкам»), але був виправданий. Від 1909 — професор кафри політекономії с.-г. від-ня Київ. політех. ін-ту (нині Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»). Водночас працював у Київ. комерційному ін-ті. Як представник лівої професури й один з активних діячів Конституційно-демократичної партії перебував під негласним наглядом поліції. За Тимчасового уряду брав участь у роботі Гол. земельного комітету, Держ. екон. наради. Із серп. 1917 — чл. Української Центральної Ради від кадетської партії (як представник рос. нац. меншини). 1918 (за Української Держави) — чл. утвореної Міністерством нар. освіти і мистецтв комісії з вироблення законопроекту про заснування Укр. АН. Безпосередньо працював над пропозиціями щодо складу кафедр «юридичного класу» УАН. У жовт. 1918 — товариш (заст.) міністра праці, у листоп. того ж року — міністр праці в Раді міністрів Української Держави. Після падіння режиму гетьмана П.Скоропадського зазнав переслідувань від владних структур — спочатку Директорії Української Народної Республіки, а потім УСРР. У черв. 1919 отримав офіц. дозвіл повернутися до праці в УАН і Київ. політех. ін-ті. Від 1921 працював у Кам’янець-Подільському ін-ті нар. освіти, потім емігрував (Варшава, Прага). 1921 проживав у Варшаві, був головою руської академічної групи в Польщі. 1922 обраний професором Рос. нар. ун-ту і Рос. юрид. ф-ту в Празі (Чехословаччина). Читав лекції також у Вищому комерційному ін-ті та Рос. ін-ті с.-г. кооперації в Празі й Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Від 1928 — професор каф-ри політ. економії Латв. ун-ту. Водночас з 1931 викладав у Рос. ін-ті університетських знань у Ризі (Латвія). П. у м. Рига, похований на Покровському кладовищі. Осн. праці: Точне знання і суспільствознавство (1903); До питання про заходи щодо роз-
витку виробничих сил Росії (1904); До аграрного питання, вип. 1: Селянське і поміщицьке господарство (1907); До аграрного питання, вип. 2: Земельна заборгованість і мобілізація земельної власності (1914); Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 1: Земельна заборгованість (1917); Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 2: Мобілізація земельної власності (1918). Літ.: Матвєєва Л.В. Академік Володимир Косинський. В кн.: Членизасновники Національної академії наук України. К., 1998; Корицкий Э.Б. и др. Экономисты русской эмиграции. СПб., 2000. І.Б. Усенко.
В.Д. Косинський.
вав козаків для захисту Поділля від турків і татар, у нагороду за це отримав маєток Рокитно (нині смт Рокитне). Після того, як надані йому королем землі привласнив кн. Я.Острозький, очолив козац. повстання (див. Косинського повстання 1591—1593). Восени 1591 у Білій Церкві особисто вилучив майнові документи князів Острозьких. Під його кер-вом козаки зайняли майже всю Київщину і частину Поділля, однак у лют. 1593 зазнали поразки. У трав. 1593 під час відвідин Черкас був убитий слугами місц. старости (див. Староство) кн. О.Вишневецького.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОСИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
