КОРЧАК, комплекс археологічних пам’яток — 14 невеликих слов’ян. поселень 6—7 ст. н. е., а також курганний і ґрунтовий могильники на р. Тетерів (прит. Дніпра) поблизу с. Корчак Житомир. р-ну Житомир. обл. Досліджувався у 20-х, 50—60-х рр. 20 ст. Поселення належать до празької культури, мають розміри 100—200 Ч 30—40 м, розташовані на корінних берегах ріки, порізаних численними ярами. Житла — чотирикутні, близькі до квадратної форми напівземлянки зі стінами стовпової конструкції і печами-кам’янками. Між житлами знаходилися госп. ями-комори. Археол. матеріал представлений ліпним посудом, що складається з горщиків та сковорідок, знайдено залізний серп, ножі, глиняні пряслиця. Мешканці поселень займалися землеробством і скотарством, а також полюванням та рибальством. На одному з поселень (Корчак 7) відкрито дві агломеративні печі, заповнені вугіллям і шматками залізної руди. Літ.: Гамченко С.С. Раскопки в бассейне р. Случи (между м. Мирополь и с. Ульха). В кн.: Труды ХI Археологического съезда в Киеве, т. 1. М, 1901; Баран В.Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. К., 1972; Русанова И.П. Славянские древности VI—VII вв. М., 1976. В.Д. Баран.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРЧАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
