КОРФ (Korff) Микола Олександрович (14(02).07.1834—25(13).11. 1883) — педагог, публіцист, держ. діяч, барон. Н. в м. Харків. Початкову освіту здобув у сім’ї Градовських (вони проживали у Воронезькій губ., там діяла домашня школа). Навч. в учбовому закладі Крюммера в м. Верро (Ліфляндська губ.; нині м. Виру, Естонія), а також петербурзькому пансіоні А.Филипова. 1854 закінчив петербурзький Олександрівський ліцей. Почав службу в мінві юстиції, однак через півтора року пішов у відставку. Переїхав у свій маєток Нескучне (Корфове Катеринославської губернії), одружився й почав займатися госп-вом, брав участь у дворянських зборах. Був учасником підготовки та здійснення в губернії селянської реформи 1861. Після земської реформи 1864 обраний гласним Олександрівського повітового земства, почесним мировим суддею (див. Мировий суд), пізніше — головою повітового мирового з’їзду, від 1867 — чл., згодом голова повітової училищної ради в Олександрівську (нині м. Запоріжжя). Гол. справою його життя стала освітянська діяльність. Він розробив теор. та практичні положення земської нар. освіти, створив тип однокласної земської школи з 2—3-річним строком навчання, з одним учителем і 3-ма відділеннями в класі. Спеціально для сільс. школи написав посібник «Наш друг» (1871; перевидавався 19 разів, востаннє 1908). 1867—72 відкрив у повіті бл. 100 шкіл, особисто інспектував їх, навчав учителів, провадив зразкові уроки, захищав інтереси
нар. школи в друкованих виданнях. Видав 5 підручників та керівництв для сільс. шкіл. Тип створеної ним сільс. школи став зразком для ін. сподвижників нар. освіти і набув поширення в багатьох губерніях. Він був ініціатором проведення з’їздів-курсів для вчителів народних шкіл (1867), організовував учительські б-ки. Виступав за навчання дітей їх рідною мовою. За критику офіц. документів, які не передбачали варіативності типів початкової школи, не мав підтримки з боку властей. 1872 виїхав до Швейцарії, оселився в Женеві, писав статті для журналів «Вестник Европы», «Народная школа», «Неделя», «Санкт-Петербургские ведомости», заснував рос. сімейну школу для дівчат. 1880 повернувся на Батьківщину. Займався практичними питаннями нар. освіти (головно — проблемою ліквідації неписьменності) в Маріупольському та Олександрівському повітах. Для цього розробив тип недільних шкіл, в яких закріплювалися знання, отримані учнями в початковій школі. Переклав на рос. мову «Руководство к начальному обучению» нім. педагога Ф.Гердера. 1883 видав типовий «Каталог народной библиотеки», який використовувався земствами при організації б-к і читалень (чимало його ідей були реалізовані гуртком харків. педагогів на чолі з Х.Д.Алчевською). Був почесним чл. Петерб. пед. товариства (1870), Моск. комітету грамотності (1871), Женевської АН. Нагороджений золотою медаллю Петерб. к-ту грамотності (1873). П. у с. Нескучне Олександрівського пов. Катериносл. губернії. Тв.: Земский вопрос (О народном образовании). СПб., 1867; Из пережитого. Записки… «Русская старина», 1884, № 3—5. Літ.: Песковский М.Л. Барон Н.А. Корф, его жизнь и общественная деятельность. СПб., 1893; Пискун Г.В. Барон Н.А. Корф и его педагогическая деятельность. Нижний Новгород, 1914; Алчевская Х.Д. Воспоминания о бароне Корфе (1870—1883). «Русская школа», 1916, № 7—9; Бендриков К.Е. Н.А. Корф — выдающийся организатор русской народной школы (1834— 1883). «Народная школа», 1945, № 12; К 150-летию Н.А. Корфа. «Cоветская педагогика», 1984, № 8; Немцы Укра-
ины. Пилотный сборник. Материалы к энциклопедии «Немцы России», вып. 7. М., 2002. І.І. Винниченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРФ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
